Mark 5

И преминаха отвъд езерото, в гадаринската страна.

І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.

А като слезе от кораба, веднага Го срещна един човек с нечист дух, който излезе от гробищата.

І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.

Той имаше обиталище в гробищата и никой вече не можеше да го върже дори с верига,

Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,

защото много пъти го бяха връзвали с окови и с вериги, но той беше разкъсвал веригите и счупвал оковите; и никой нямаше сила да го укроти.

бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.

И всякога, нощем и денем, в гробищата и по баирите, той викаше и се посичаше с камъни.

І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...

Но когато видя Иисус отдалеч, бързо отиде при Него и Му се поклони.

А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

И изкрещя със силен глас и каза: Какво имам аз с Теб, Иисусе, Сине на Всевишния Бог? Заклевам Те в Бога, недей ме мъчи!

і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

Защото му казваше: Излез от човека, ти, нечисти душе.

Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

И Иисус го попита: Как ти е името? А той Му каза: Легион ми е името. Защото сме мнозина.

І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

И много Му се молеше да не ги изпраща вън от страната.

І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

А там на бърдото пасеше голямо стадо свине.

Пасся ж там на горі гурт великий свиней.

И демоните Му се помолиха, казвайки: Прати ни в свинете, за да влезем в тях.

І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

Иисус им позволи. И нечистите духове излязоха и влязоха в свинете. Тогава стадото – на брой около две хиляди – се спусна по стръмнината в езерото и всички се издавиха в езерото.

І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

А онези, които ги пасяха, побягнаха и известиха за това в града и по околността. И жителите дойдоха да видят какво е станало.

А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

И като дойдоха при Иисус, видяха обладания от демоните, в когото беше легионът, да седи облечен и разумен; и се уплашиха.

І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

И онези, които бяха видели всичко, им разказаха за станалото с обладания от демоните и за свинете.

Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

А те започнаха да Му се молят да си отиде от техните земи.

І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

А като влизаше в кораба, този, който беше преди това обладан от демони, Му се молеше да бъде заедно с Него.

А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

Той обаче не му разреши, а му каза: Иди си у дома при своите и им кажи какви неща ти стори Господ и как се смили над теб.

Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

И човекът тръгна и започна да разгласява в Декапол какви неща му стори Иисус. И всички се чудеха.

І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

Когато Иисус пак премина с кораба на отвъдната страна, при Него се събра голямо множество. И Той беше край езерото.

І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

Тогава дойде един от началниците на синагогата на име Яир, който, като Го видя, падна пред краката Му

І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

и много Му се молеше, казвайки: Малката ми дъщеря е на умиране. Моля Ти се да дойдеш и да положиш ръце на нея, за да оздравее и да живее.

і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

И Той отиде с него. И едно голямо множество Го следваше и Го притискаха.

І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

И една жена, която беше имала кръвотечение дванадесет години

А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

и беше много пострадала от мнозина лекари, и беше изразходвала целия си имот, без да види някаква полза, а напротив, беше й станало по-зле,

що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

като чу какво се говореше за Иисус, дойде между народа изотзад и се допря до дрехата Му.

як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

Защото си казваше: Ако само се допра до дрехата Му, ще оздравея.

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

И начаса кръвотечението й престана и тя усети в тялото си, че се изцели от болестта.

І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!

А Иисус, който веднага усети в Себе Си, че е излязла от Него сила, се обърна сред множеството и каза: Кой се допря до дрехите Ми?

І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?

Учениците Му казаха: Ти виждаш, че множеството Те притиска, а казваш: Кой се допря до Мен?

І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?

Но Той се оглеждаше, за да види тази, която беше направила това.

А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.

А жената, уплашена и разтреперена, като знаеше станалото с нея, дойде и падна пред Него, и Му каза цялата истина.

І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...

А Той й каза: Дъще, твоята вяра те изцели; иди си с мир и бъди здрава от болестта си.

А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

Докато Той още говореше, при Него дойдоха от къщата на началника на синагогата и казаха: Дъщеря ти умря; защо още затрудняваш Учителя?

Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...

Но Иисус, като чу това, което си говореха, каза на началника на синагогата: Не се бой, само вярвай.

А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!

И не позволи на никого да Го придружи освен на Петър, Яков и Якововия брат Йоан.

І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.

И като дойдоха до къщата на началника на синагогата, Той видя вълнение и мнозина, които плачеха и викаха силно.

І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.

И като влезе, им каза: Защо се вълнувате и плачете толкова? Детето не е умряло, а спи.

А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!

А те Му се присмиваха. Но Той, като изкара всички навън, взе бащата и майката на детето и онези, които бяха с Него, и влезе там, където лежеше детето.

І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.

И като хвана детето за ръка, му каза: Талита куми, което значи: Момиче, на теб казвам, стани!

І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!

И момичето веднага стана и започна да ходи, защото беше на дванадесет години. И те бяха много смаяни.

І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...

А Той строго им заповяда никой да не узнае за това; и им заръча да й дадат да яде.

А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.