John 4

И така, когато Господ узна, че фарисеите чули, че Иисус придобивал и кръщавал повече ученици от Йоан –

Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

не че Сам Иисус кръщаваше, а учениците Му –

хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

напусна Юдея и отиде пак в Галилея.

Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.

Но трябваше да мине през Самария.

І потрібно було Самарію Йому переходити.

И така, дойде в един самарийски град, наречен Сихар, близо до землището, което Яков даде на сина си Йосиф.

Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.

Там беше Якововият кладенец. И така, Иисус, изморен от пътуване, седеше така на кладенеца. Беше около шестият час.

Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

Дойде една самарянка да си извади вода. Иисус й каза: Дай Ми да пия.

Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!

Защото учениците Му бяха отишли в града да купят храна.

Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.

Тогава самарянката Му каза: Как Ти, който си юдеин, искаш вода от мен, която съм самарянка? Защото юдеите не общуват със самаряните.

Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.

Иисус в отговор й каза: Ако знаеше Божия дар и кой е Онзи, който ти казва: Дай Ми да пия; ти би поискала от Него и Той би ти дал жива вода.

Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

Жената Му каза: Господине, нямаш почерпало, а и кладенецът е дълбок; тогава откъде имаш живата вода?

Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?

Нима Ти си по-голям от баща ни Яков, който ни е дал кладенеца, и сам той е пил от него, както и синовете му, и добитъкът му?

Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?

Иисус в отговор й каза: Всеки, който пие от тази вода, пак ще ожаднее;

Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.

а който пие от водата, която Аз ще му дам, няма да ожаднее до века; а водата, която ще му дам, ще стане в него извор на вода, която извира за вечен живот.

А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

Жената Му каза: Господине, дай ми тази вода, за да не ожаднявам и да не извървявам толкова път дотук, за да изваждам.

Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.

Иисус й каза: Иди, повикай мъжа си и ела тук.

Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.

В отговор жената Му каза: Нямам мъж. Иисус й каза: Добре каза, че нямаш мъж;

Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

защото петима мъже си имала и този, който сега имаш, не ти е мъж. Това ти право каза.

Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.

Жената Му каза: Господине, виждам, че Ти си пророк.

Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.

Нашите бащи върху този хълм са се покланяли; а вие казвате, че в Ерусалим е мястото, където трябва да се покланяме.

Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.

Иисус й каза: Жено, вярвай Ми, че иде час, когато нито върху този хълм, нито в Ерусалим ще се покланяте на Отца.

Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.

Вие се покланяте на онова, което не знаете; ние се покланяме на онова, което знаем; защото спасението е от юдеите.

Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.

Но идва часът, и сега е, когато истинските поклонници ще се покланят на Отца с дух и истина; защото такива иска Отец да бъдат поклонниците Му.

Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.

Бог е дух; и онези, които Му се покланят, с дух и истина трябва да се покланят.

Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.

Жената Му каза: Зная, че ще дойде Месия, който се нарича Христос; Той, когато дойде, ще ни изяви всичко.

Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.

Иисус й каза: Аз съм, който разговарям с теб.

Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...

В това време дойдоха учениците Му и се учудиха, че разговаря с жена; но никой не каза: Какво търсиш?, или: Защо разговаряш с нея?

І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?

Тогава жената остави стомната си, отиде в града и каза на хората:

Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:

Елате да видите един Човек, който ми каза всичко, което съм направила. Да не би Той да е Христос?

Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?

Тогава те излязоха от града и отиваха към Него.

І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.

Междувременно учениците молеха Иисус, като казваха: Равви, яж.

Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!

Но Той им каза: Аз имам да ям храна, за която вие не знаете.

А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.

Затова учениците говореха помежду си: Да не би някой да Му е донесъл за ядене?

Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?

Иисус им каза: Моята храна е да върша волята на Онзи, който Ме е пратил, и да извърша Неговото дело.

Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

Не казвате ли: Още четири месеца, и жетвата ще дойде? Ето, казвам ви, повдигнете очите си и вижте, че нивите са вече бели за жетва.

Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!

Който жъне, получава заплата и събира плод за вечен живот, за да се радват заедно и който сее, и който жъне.

А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.

Защото в това отношение истинна е думата, че един сее, а друг жъне.

Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.

Аз ви пратих да жънете това, за което не сте се трудили; други се трудиха, а вие влязохте в техния труд.

Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.

И много самаряни от този град повярваха в Него поради думата на жената, която свидетелстваше: Той ми каза всичко, което съм направила.

З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!

И така, когато дойдоха самаряните при Него, Го помолиха да остане при тях; и преседя там два дни.

А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

И още мнозина повярваха заради Неговото слово;

Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

а на жената казаха: Ние вече вярваме не заради това, което ти каза, а защото сами чухме и знаем, че Той е наистина (Христос), Спасителят на света.

А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!

След два дни Той излезе оттам и отиде в Галилея;

Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

защото Иисус Сам беше свидетелствал, че пророк няма почит в родното си място.

Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.

И така, когато дойде в Галилея, галилеяните Го приеха, след като бяха видели всичко, което извърши в Ерусалим на празника; защото и те бяха отишли на празника.

А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

И така, Иисус пак дойде в Кана Галилейска, където беше превърнал водата на вино. И имаше един царски чиновник, чийто син беше болен в Капернаум.

Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.

Той, като чу, че Иисус дошъл от Юдея в Галилея, отиде при Него и Го помоли да слезе и да изцели сина му, защото беше на умиране.

Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

Тогава Иисус му каза: Ако не видите знамения и чудеса, никак няма да повярвате.

Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!

Царският чиновник Му каза: Господине, слез, докато детето ми не е умряло.

Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!

Иисус му каза: Иди си, синът ти е жив. Човекът повярва думата, която му каза Иисус, и си отиде.

Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.

И когато той вече слизаше, слугите му го срещнаха и му казаха: Синът ти е жив.

А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.

А той ги попита в кой час му е станало по-леко. Те му казаха: Вчера в седмия час треската го остави.

А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.

И така бащата разбра, че беше в същия час, когато Иисус му каза: Синът ти е жив. И повярва той и целият му дом.

Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.

Това е второто знамение, което извърши Иисус, когато дойде от Юдея в Галилея.

Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.