Job 5

Извикай сега — има ли кой да ти отговори? И към кого от светите ще се обърнеш?
Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?
Защото досадата убива безумния и завистта умъртвява простия.
Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!
Виждал съм безумния да се закоренява и жилището му веднага съм проклинал.
Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...
Далеч са синовете му от безопасност; стъпкват ги във портата и няма избавител.
Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!
Гладният изяжда жетвата им и през тръните я граби; грабител поглъща имота им.
Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!
Защото бедствието не идва от пръстта, нито печалта пониква от земята;
Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,
но човек се ражда за печал, както искрите нагоре хвърчат.
бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...
Но аз ще търся Бога и делото си на Бога ще възложа,
А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,
който върши велики, неизследими дела и безбройни чудеса.
Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,
Той дава дъжд по лицето на земята и вода изпраща по лицето на полята.
бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,
Възвишава смирените и издига в безопасност нажалените.
щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.
Осуетява замислите на коварните и ръцете им не изпълняват начинанието си.
Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,
Улавя мъдрите в лукавството им, на хитрите съветът се проваля.
Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,
Денем срещат тъмнина, по пладне ходят пипнешком, като че нощем.
вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...
Но Той спасява сиромаха от меча, от устата и от ръката на силния.
І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,
Така бедният има надежда и устата на беззаконието се затварят.
і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!
Ето, блажен човекът, когото Бог изобличава; затова не презирай наказанието от Всесилния.
Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:
Защото Той наранява и Той превързва; Той поразява и ръцете Му изцеляват.
Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!
В шест беди ще те избави, и в седем няма зло да те докосне.
В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:
В глад от смърт ще те откупи и във война — от силата на меча.
Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.
Ще бъдеш скрит от бича на езика и няма да се плашиш от насилие, когато дойде.
Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.
Ще се присмееш на насилието и глада, от земни зверове не ще се плашиш.
З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.
Защото ще бъдеш в съюз със камъните на полето и полските зверове ще бъдат в мир със теб.
Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.
И ще познаеш, че шатрата ти е в мир, ще прегледаш жилището си и нищо няма да ти липсва.
І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.
Ще познаеш също, че потомството ти ще е многобройно и потомците ти — като земната трева.
І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!
Ще отидеш в гроба си във пълна зрялост, както житните снопи се прибират на времето си.
І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!
Ето, това изследвахме, така е. Чуй и разбери за себе си.
Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!