Acts 9

А Савел, като дишаше още заплахи и убийство срещу учениците на Господа, отиде при първосвещеника
А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
и поиска от него писма до синагогите в Дамаск, така че ако намери някои от това учение – мъже или жени – да ги докара вързани в Ерусалим.
попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.
И на отиване, като наближаваше Дамаск, внезапно блесна около него светлина от небето.
А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,
И като падна на земята, чу глас, който му казваше: Савле, Савле, защо Ме гониш?
а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
И той каза: Кой си Ти, Господи? А Той отговори: Аз съм Иисус, когото ти гониш. Трудно е за теб да риташ срещу остен.
А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!
И той, треперещ и поразен, каза: Господи, какво искаш да направя? А Господ му каза: Стани и иди в града, и ще ти се каже какво трябва да правиш.
А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!
А мъжете, които го придружаваха, стояха като вцепенени, понеже чуха гласа, а не видяха никого.
А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.
И Савел стана от земята и като отвори очите си, не виждаше нищо; и като го водеха за ръка, го заведоха в Дамаск.
Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.
И три дни той не виждаше и нито яде, нито пи.
І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.
А в Дамаск имаше един ученик на име Анания; и Господ му каза във видение: Анание! А той каза: Ето ме, Господи.
А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!
И Господ му каза: Стани и иди на улицата, която се нарича Права и попитай в къщата на Юда за един от Тарс на име Савел; защото, ето, той се моли
Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,
и е видял (във видение) един човек на име Анания да влиза и да полага ръце на него, за да прогледа.
і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...
А Анания отговори: Господи, чул съм от мнозина за този човек – колко зло е сторил на Твоите светии в Ерусалим.
Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
И тук той има власт от главните свещеници да върже всички, които призовават Твоето Име.
І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.
Но Господ му каза: Иди, защото той Ми е избран съд, за да носи Моето Име пред езичници, царе и израилеви синове.
І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.
Защото Аз ще му покажа колко много трябва да пострада той заради Моето Име.
Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.
И Анания отиде и влезе в къщата; и като положи ръце на него, каза: Брате Савле, Господ ме изпрати, Иисус, който ти се яви по пътя, докато идваше, за да прогледаш и да се изпълниш със Свети Дух.
І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!
И веднага паднаха от очите му нещо като люспи и той прогледна; и стана и се кръсти.
І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,
И като прие храна, доби сила. И Савел преседя няколко дни с учениците в Дамаск.
і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
И веднага започна да проповядва по синагогите за Иисус, че Той е Божият Син.
І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,
И всички, които го слушаха, се удивляваха и казваха: Не е ли това този, който в Ерусалим съсипвал онези, които призовавали това име, и затова е дошъл и тук – за да ги закара вързани при главните свещеници?
І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?
Но Савел ставаше все по-силен и объркваше юдеите, които живееха в Дамаск, като доказваше, че този Иисус е Христос.
А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.
И когато се минаха доста дни, юдеите се наговориха да го убият,
А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
но техният заговор стана известен на Савел. И те денем и нощем пазеха портите, за да го убият.
та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.
Тогава учениците го взеха през нощта и го спуснаха през стената в един голям кош.
Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.
И когато дойде в Ерусалим, той се опитваше да се присъедини към учениците, но всички се страхуваха от него и не вярваха, че е ученик.
А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.
Но Варнава го взе и го доведе при апостолите, и им разказа как бил видял Господа по пътя и че Той му говорил, и как в Дамаск дързостно говорел в Името на Иисус.
Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.
И той беше с тях, като влизаше и излизаше в Ерусалим и говореше дързостно в Името на Господ Иисус,
І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.
и говореше, и спореше с гръцките юдеи; а те търсеха случай да го убият.
Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.
Но братята, като разбраха това, го заведоха в Кесария и го изпратиха в Тарс.
Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.
И така, по цяла Юдея, Галилея и Самария църквите имаха мир и се изграждаха, и като ходеха в страх от Господа и в утехата на Светия Дух, се умножаваха.
А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.
И случи се, че Петър, като обикаляше всички, слезе и до светиите, които живееха в Лида.
І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
И там намери един човек на име Еней, който от осем години лежеше на легло и беше парализиран.
Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.
И Петър му каза: Енее, Иисус Христос те изцелява; стани и оправи леглото си. И той веднага стана.
І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...
И всички, които живееха в Лида и в Сарон, го видяха и се обърнаха към Господа.
І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.
А в Йопия имаше една ученичка на име Тавита, което се превежда Сърна. Тя беше изпълнена с добри дела и благодеяния, които вършеше.
А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.
И се случи, че през тези дни тя се разболя и умря; и като я изкъпаха, я сложиха в една горна стая.
І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.
И понеже Лида беше близо до Йопия и учениците бяха чули, че Петър е там, изпратиха до него двама души да го помолят да не се бави да дойде при тях.
А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!
И Петър стана и отиде с тях. И като дойде, го заведоха в горната стая; и всичките вдовици стояха около него и плачеха, като му показваха ризите и дрехите, които Сърна правеше, когато беше с тях.
І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.
А Петър изкара всички навън, коленичи и се помоли, и като се обърна към тялото, каза: Тавита, стани. И тя отвори очите си и като видя Петър, седна.
Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...
И той й подаде ръка и я изправи; и като повика светиите и вдовиците, я представи жива.
Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
И това стана известно по цяла Йопия и мнозина повярваха в Господа.
А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.
А Петър остана дълго време в Йопия у някой си кожар Симон.
І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.