Psalms 38

canticum David in commemoratione Domine ne in ira tua arguas me neque in furore tuo corripias me

Псалом Давидів. На пам'ятку.

quia sagittae tuae infixae sunt mihi et tetigit me manus tua

Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

non est sanitas in carne mea a facie indignationis tuae non est pax ossibus meis a facie peccati mei

бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...

quia iniquitates meae transierunt caput meum quasi onus grave adgravatae sunt super me

Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

conputruerunt et tabuerunt cicatrices meae a facie insipientiae meae

бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

adflictus sum et incurvatus nimis tota die maerens ambulabam

смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...

quia lumbi mei repleti sunt ignominia et non est sanitas in carne mea

Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

evigilavi et adflictus sum nimis rugiebam a gemitu cordis mei

бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

Domine in conspectu tuo omne desiderium meum et gemitus meus a te non est absconditus

Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...

cor meum fluctuabat dereliquit me fortitudo mea et lux oculorum meorum etiam ipsa non est mecum

Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

cari mei et amici mei quasi contra lepram meam steterunt et vicini mei longe steterunt

Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

et inruebant quaerentes animam meam et investigantes mala mihi loquebantur insidias et dolos tota die meditabantur

Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...

ego autem quasi surdus non audiebam et quasi mutus non aperiebam os meum

Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

et eram quasi homo non audiens nec habens in ore suo redargutiones

А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...

te enim Domine expectabam tu exaudies Domine Deus meus

і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

quia dixi ne forte insultent mihi et cum vacillaverint pedes mei super me magnificentur

бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

quia ego ad plagas paratus et dolor meus contra me est semper

Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

quia iniquitatem meam adnuntio sollicitus ero pro peccato meo

Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

inimici autem mei viventes confortati sunt et multiplicati sunt odientes me mendaciter

бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

et qui reddunt malum pro bono adversabantur mihi quia sequebar bonum

А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...

ne derelinquas me Domine Deus meus ne elongeris a me

Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...

festina in auxilium meum Domine salutis meae

Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!