Psalms 39

pro victoria Idithun canticum David dixi custodiam vias meas ne peccem in lingua mea custodiam os meum silentio donec est impius contra me

Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів.

obmutui silentio tacui de bono et dolor meus conturbatus est

Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.

incaluit cor meum in medio mei in meditatione mea incensus sum igni

Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.

locutus sum lingua mea ostende mihi Domine finem meum et mensuram dierum meorum quae sit ut sciam quid mihi desit

Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:

ecce breves posuisti dies meos et vita mea quasi non sit in conspectu tuo omnia enim vanitas omnis homo stans semper

Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!

tantum in imagine ambulat homo tantum frustra turbatur congregat et ignorat cui dimittat ea

Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

nunc ergo quid expecto Domine praestolatio mea tu es

У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

ab omnibus iniquitatibus meis libera me obprobrium stulto ne ponas me

А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!

obmutui non aperiam os meum quia tu fecisti

Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!

tolle a me plagas tuas

Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,

a contentione manus tuae ego consumptus sum in increpationibus pro iniquitate corripuisti virum et posuisti quasi tineam desiderabilia eius verumtamen vanitas omnis homo semper

забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...

audi orationem meam Domine et clamorem meum exaudi ad lacrimam meam ne obsurdescas quia advena ego sum apud te et peregrinus sicut omnes patres mei

Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.

parce mihi ut rideam antequam vadam et non subsistam

Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі! Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!