Psalms 102

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

mane perdam omnes impios terrae ut interficiam de civitate Domini universos qui operantur iniquitatem

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

oratio pauperis quando sollicitus fuerit et coram Domino fuderit eloquium suum Domine audi orationem meam et clamor meus ad te veniat

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

ne abscondas faciem tuam a me in die tribulationis meae inclina ad me aurem tuam in quacumque die invocavero velociter exaudi me

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

quoniam consumpti sunt sicut fumus dies mei et ossa mea quasi frixa contabuerunt

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

percussum est quasi faenum et arefactum est cor meum quia oblitus sum comedere panem meum

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

a voce gemitus mei adhesit os meum carni meae

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

adsimilatus sum pelicano deserti factus sum quasi bubo solitudinum

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

vigilavi et fui sicut avis solitaria super tectum

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

tota die exprobrabant mihi inimici mei exultantes per me iurabant

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

quia cinerem sicut panem comedi et potum meum cum fletu miscui

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

a facie indignationis et irae tuae quia elevasti me et adlisisti me

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

dies mei quasi umbra inclinati sunt et ego quasi faenum arui

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

tu autem Domine in aeternum permanes memoriale tuum in generatione et generatione

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

tu suscitans misereberis Sion quia tempus est ut miserearis eius quoniam venit tempus quoniam venit pactum

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

quoniam placitos fecerunt servi tui lapides eius et pulverem eius miserabilem

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

et timebunt gentes nomen Domini et universi reges terrae gloriam tuam

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

quia aedificavit Dominus Sion apparuit in gloria sua

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

respexit ad orationem vacui et non dispexit orationem eorum

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

scribatur hoc in generatione novissima et populus qui creabitur laudabit Dominum

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

quoniam prospexit de excelso sanctuario suo Dominus de caelo terram contemplatus est

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

ut audiret gemitum vincti ut solveret filios mortis

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

ut narretur in Sion nomen Domini et laudatio eius in Hierusalem

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

cum congregati fuerint populi simul et regna ut serviant Domino

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

adflixit in via fortitudinem meam adbreviavit dies meos

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

dicam Deus meus ne rapias me in dimidio dierum meorum in generatione generationum anni tui

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

a principio terram fundasti et opus manuum tuarum caeli

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

ipsi peribunt tu autem stabis et omnes quasi vestimentum adterentur et quasi pallium mutabis illos et mutabuntur

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

tu autem ipse es et anni tui non deficient