Proverbs 1

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

parabolae Salomonis filii David regis Israhel

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

ad sciendam sapientiam et disciplinam

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

ad intellegenda verba prudentiae et suscipiendam eruditionem doctrinae iustitiam et iudicium et aequitatem

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

ut detur parvulis astutia adulescenti scientia et intellectus

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

audiens sapiens sapientior erit et intellegens gubernacula possidebit

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

animadvertet parabolam et interpretationem verba sapientium et enigmata eorum

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

timor Domini principium scientiae sapientiam atque doctrinam stulti despiciunt

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

audi fili mi disciplinam patris tui et ne dimittas legem matris tuae

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

ut addatur gratia capiti tuo et torques collo tuo

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

fili mi si te lactaverint peccatores ne adquiescas

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

si dixerint veni nobiscum insidiemur sanguini abscondamus tendiculas contra insontem frustra

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

degluttiamus eum sicut infernus viventem et integrum quasi descendentem in lacum

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

omnem pretiosam substantiam repperiemus implebimus domos nostras spoliis

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

sortem mitte nobiscum marsuppium unum sit omnium nostrum

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

fili mi ne ambules cum eis prohibe pedem tuum a semitis eorum

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

pedes enim illorum ad malum currunt et festinant ut effundant sanguinem

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

frustra autem iacitur rete ante oculos pinnatorum

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

ipsique contra sanguinem suum insidiantur et moliuntur fraudes contra animas suas

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

sic semitae omnis avari animas possidentium rapiunt

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

sapientia foris praedicat in plateis dat vocem suam

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

in capite turbarum clamitat in foribus portarum urbis profert verba sua dicens

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

usquequo parvuli diligitis infantiam et stulti ea quae sibi sunt noxia cupiunt et inprudentes odibunt scientiam

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

convertimini ad correptionem meam en proferam vobis spiritum meum et ostendam verba mea

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

quia vocavi et rennuistis extendi manum meam et non fuit qui aspiceret

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

despexistis omne consilium meum et increpationes meas neglexistis

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

ego quoque in interitu vestro ridebo et subsannabo cum vobis quod timebatis advenerit

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

cum inruerit repentina calamitas et interitus quasi tempestas ingruerit quando venerit super vos tribulatio et angustia

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

tunc invocabunt me et non exaudiam mane consurgent et non invenient me

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

eo quod exosam habuerint disciplinam et timorem Domini non susceperint

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

nec adquieverint consilio meo et detraxerint universae correptioni meae

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

comedent igitur fructus viae suae suisque consiliis saturabuntur

бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

aversio parvulorum interficiet eos et prosperitas stultorum perdet illos

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

qui autem me audierit absque terrore requiescet et abundantia perfruetur malorum timore sublato