Proverbs 2

Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
fili mi si susceperis sermones meos et mandata mea absconderis penes te
щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
ut audiat sapientiam auris tua inclina cor tuum ad noscendam prudentiam
якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
si enim sapientiam invocaveris et inclinaveris cor tuum prudentiae
якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,
si quaesieris eam quasi pecuniam et sicut thesauros effoderis illam
тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,
tunc intelleges timorem Domini et scientiam Dei invenies
бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
quia Dominus dat sapientiam et ex ore eius scientia et prudentia
Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
custodiet rectorum salutem et proteget gradientes simpliciter
щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
servans semitas iustitiae et vias sanctorum custodiens
Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
tunc intelleges iustitiam et iudicium et aequitatem et omnem semitam bonam
бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
si intraverit sapientia cor tuum et scientia animae tuae placuerit
розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
consilium custodiet te prudentia servabit te
щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
ut eruaris de via mala ab homine qui perversa loquitur
від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
qui relinquunt iter rectum et ambulant per vias tenebrosas
що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
qui laetantur cum malefecerint et exultant in rebus pessimis
що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
quorum viae perversae et infames gressus eorum
щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,
ut eruaris a muliere aliena et ab extranea quae mollit sermones suos
що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,
et relinquit ducem pubertatis suae
вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
et pacti Dei sui oblita est inclinata est enim ad mortem domus eius et ad impios semitae ipsius
ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
omnes qui ingrediuntur ad eam non revertentur nec adprehendent semitas vitae
щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
ut ambules in via bona et calles iustorum custodias
Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
qui enim recti sunt habitabunt in terra et simplices permanebunt in ea
а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!
impii vero de terra perdentur et qui inique agunt auferentur ex ea