Proverbs 31

31:1

Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

Οι λογοι του βασιλεως Λεμουηλ, ο χρησμος, τον οποιον η μητηρ αυτου εδιδαξεν αυτον.

31:2

Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

Τι, υιε μου; και τι, τεκνον της κοιλιας μου; και τι, υιε των ευχων μου;

31:3

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

Μη δωσης τας δυναμεις σου εις τας γυναικας, μηδε τας οδους σου εις τας αφανιστριας των βασιλεων.

31:4

Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

Δεν ειναι των βασιλεων, Λεμουηλ, δεν ειναι των βασιλεων να πινωσιν οινον, ουδε των ηγεμονων, σικερα

31:5

щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

μηποτε πιοντες λησμονησωσι τον νομον και διαστρεψωσι την κρισιν τινος τεθλιμμενου.

31:6

Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

Διδετε σικερα εις τους τεθλιμμενους, και οινον εις τους πεπικραμενους την ψυχην

31:7

він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

δια να πιωσι και να λησμονησωσι την πτωχειαν αυτων και να μη ενθυμωνται πλεον την δυστυχιαν αυτων.

31:8

Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

Ανοιγε το στομα σου υπερ του αφωνου, υπερ της κρισεως παντων των εγκαταλελειμμενων.

31:9

Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

Ανοιγε το στομα σου, κρινε δικαιως, και υπερασπιζου τον πτωχον και τον ενδεη.

31:10

Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

Γυναικα εναρετον τις θελει ευρει; διοτι η τοιαυτη ειναι πολυ τιμιωτερα υπερ τους μαργαριτας.

31:11

довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

Η καρδια του ανδρος αυτης θαρρει επ αυτην, και δεν θελει στερεισθαι αφθονιας.

31:12

Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

Θελει φερει εις αυτον καλον και ουχι κακον, πασας τας ημερας της ζωης αυτης.

31:13

Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

Ζητει μαλλιον και λιναριον και εργαζεται ευχαριστως με τας χειρας αυτης.

31:14

Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

Ειναι ως τα πλοια των εμπορων φερει την τροφην αυτης απο μακροθεν.

31:15

І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

Και εγειρεται ενω ειναι ετι νυξ και διδει τροφην εις τον οικον αυτης, και εργα εις τας θεραπαινας αυτης.

31:16

Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

Θεωρει αγρον και αγοραζει αυτον εκ του καρπου των χειρων αυτης φυτευει αμπελωνα.

31:17

Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

Ζωνει την οσφυν αυτης με δυναμιν, και ενισχυει τους βραχιονας αυτης.

31:18

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

Αισθανεται οτι το εμποριον αυτης ειναι καλον ο λυχνος αυτης δεν σβυνεται την νυκτα.

31:19

Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

Βαλλει τας χειρας αυτης εις το αδρακτιον και κρατει εν τη χειρι αυτης την ηλακατην.

31:20

Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

Ανοιγει την χειρα αυτης εις τους πτωχους και εκτεινει τας χειρας αυτης προς τους ενδεεις.

31:21

Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

Δεν φοβειται την χιονα δια τον οικον αυτης διοτι πας ο οικος αυτης ειναι ενδεδυμενοι διπλα.

31:22

Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

Καμνει εις εαυτην σκεπασματα το ενδυμα αυτης ειναι βυσσος και πορφυρα.

31:23

Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

Ο ανηρ αυτης γνωριζεται εν ταις πυλαις, οταν καθηται μεταξυ των πρεσβυτερων του τοπου.

31:24

Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

Καμνει λεπτον πανιον και πωλει και διδει ζωνας εις τους εμπορους.

31:25

Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

Ισχυν και ευπρεπειαν ειναι ενδεδυμενη και ευφραινεται δια τον μελλοντα καιρον.

31:26

Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

Ανοιγει το στομα αυτης εν σοφια και επι της γλωσσης αυτης ειναι νομος ευμενειας.

31:27

Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

Επαγρυπνει εις την κυβερνησιν του οικου αυτης και αρτον οκνηριας δεν τρωγει.

31:28

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

Τα τεκνα αυτης σηκονονται και μακαριζουσιν αυτην ο ανηρ αυτης, και επαινει αυτην

31:29

Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

Πολλαι θυγατερες εφερθησαν αξιως, αλλα συ υπερεβης πασας.

31:30

Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

Ψευδης ειναι η χαρις και ματαιον το καλλος η γυνη η φοβουμενη τον Κυριον, αυτη θελει επαινεισθαι.

31:31

Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!

Δοτε εις αυτην εκ του καρπου των χειρων αυτης και τα εργα αυτης ας επαινωσιν αυτην εν ταις πυλαις.