Proverbs 14

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Αι σοφαι γυναικες οικοδομουσι τον οικον αυτων η δε αφρων κατασκαπτει αυτον δια των χειρων αυτης.

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

Ο περιπατων εν τη ευθυτητι αυτου φοβειται τον Κυριον ο δε σκολιος τας οδους αυτου καταφρονει αυτον.

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

Εν στοματι αφρονος ειναι η ραβδος της υπερηφανιας τα δε χειλη των σοφων θελουσι φυλαττει αυτους.

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Οπου δεν ειναι βοες, η αποθηκη ειναι κενη η δε αφθονια των γεννηματων ειναι εκ της δυναμεως του βοος.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Ο αληθης μαρτυς δεν θελει ψευδεσθαι ο δε ψευδης μαρτυς εκχεει ψευδη.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Ο χλευαστης ζητει σοφιαν και δεν ευρισκει εις δε τον συνετον ειναι ευκολος η μαθησις.

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Υπαγε κατεναντι του αφρονος ανθρωπου και δεν θελεις ευρει χειλη συνεσεως.

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

Η σοφια του φρονιμου ειναι να γνωριζη την οδον αυτου η δε μωρια των αφρονων αποπλανησις.

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Οι αφρονες γελωσιν εις την ανομιαν εν μεσω δε των ευθεων ειναι χαρις.

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Η καρδια του ανθρωπου γνωριζει την πικριαν της ψυχης αυτου και ξενος δεν συμμετεχει της χαρας αυτης.

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

Η οικια των ασεβων θελει αφανισθη η δε σκηνη των ευθεων θελει ανθει.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

Υπαρχει οδος, ητις φαινεται ορθη εις τον ανθρωπον, αλλα τα τελη αυτης φερουσιν εις θανατον.

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Ετι και εις τον γελωτα πονει η καρδια και το τελος της χαρας ειναι λυπη.

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

Ο διεφθαρμενος την καρδιαν θελει εμπλησθη απο των οδων αυτου ο δε αγαθος ανθρωπος αφ εαυτου.

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

Ο απλους πιστευει εις παντα λογον ο δε φρονιμος προσεχει εις τα βηματα αυτου.

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Ο σοφος φοβειται και φευγει απο του κακου αλλ ο αφρων προχωρει και θρασυνεται.

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Ο οξυθυμος πραττει αστοχαστως και ο κακοβουλος ανθρωπος ειναι μισητος.

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

Οι αφρονες κληρονομουσι μωριαν οι δε φρονιμοι στεφανουνται συνεσιν.

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

Οι κακοι υποκλινουσιν εμπροσθεν των αγαθων, και οι ασεβεις εις τας πυλας των δικαιων.

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Ο πτωχος μισειται και υπο του πλησιον αυτου του δε πλουσιου οι φιλοι πολλοι.

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

Ο καταφρονων τον πλησιον αυτου αμαρτανει ο δε ελεων τους πτωχους ειναι μακαριος.

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Δεν πλανωνται οι βουλευομενοι κακον; ελεος ομως και αληθεια θελει εισθαι εις τους βουλευομενους αγαθον.

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

Εν παντι κοπω υπαρχει κερδος η δε φλυαρια των χειλεων φερει μονον εις ενδειαν.

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

Τα πλουτη των σοφων ειναι στεφανος εις αυτους των δε αφρονων η υπεροχη μωρια.

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

Ο αληθης μαρτυς ελευθερονει ψυχας ο δε δολιος εκχεει ψευδη.

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

Εν τω φοβω του Κυριου ειναι ελπις ισχυρα και εις τα τεκνα αυτου θελει υπαρχει καταφυγιον.

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

Ο φοβος του Κυριου ειναι πηγη ζωης, απομακρυνων απο παγιδων θανατου.

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

Εν τω πληθει του λαου ειναι η δοξα του βασιλεως εν δε τη ελλειψει του λαου ο αφανισμος του ηγεμονευοντος.

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

Ο μακροθυμος εχει μεγαλην φρονησιν ο δε οξυθυμος ανεγειρει την αφροσυνην αυτου.

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Η υγιαινουσα καρδια ειναι ζωη της σαρκος ο δε φθονος σαπρια των οστεων.

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

Ο καταθλιβων τον πενητα ονειδιζει τον Ποιητην αυτου ο δε τιμων αυτον ελεει τον πτωχον.

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

Ο ασεβης εκτινασσεται εν τη ασεβεια αυτου ο δε δικαιος και εν τω θανατω αυτου εχει ελπιδα.

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

Εν τη καρδια του συνετου επαναπαυεται σοφια εν μεσω δε των αφρονων φανερουται.

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Η δικαιοσυνη υψονει εθνος η δε αμαρτια ειναι ονειδος λαων.

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

Ευνοια του βασιλεως ειναι προς φρονιμον δουλον θυμος δε αυτου προς τον προξενουντα αισχυνην.