Luke 3

У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні,

Εν δε τω δεκατω πεμπτω ετει της ηγεμονιας Τιβεριου Καισαρος, οτε ο Ποντιος Πιλατος ηγεμονευε της Ιουδαιας, και τετραρχης της Γαλιλαιας ητο ο Ηρωδης, Φιλιππος δε ο αδελφος αυτου τετραρχης της Ιτουραιας και της Τραχωνιτιδος χωρας, και ο Λυσανιας τετραρχης της Αβιληνης,

за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.

επι αρχιερεων Αννα και Καιαφα, εγεινε λογος Θεου προς Ιωαννην, τον υιον του Ζαχαριου, εν τη ερημω,

І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів,

και ηλθεν εις πασαν την περιχωρον του Ιορδανου, κηρυττων βαπτισμα μετανοιας εις αφεσιν αμαρτιων,

як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!

ως ειναι γεγραμμενον εν τω βιβλιω των λογων Ησαιου του προφητου, λεγοντος Φωνη βοωντος εν τη ερημω, ετοιμασατε την οδον του Κυριου, ευθειας καμετε τας τριβους αυτου.

Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі,

πασα φαραγξ θελει γεμισθη και παν ορος και βουνος θελει ταπεινωθη, και τα σκολια θελουσι γεινει ευθεα και αι τραχειαι οδοι ομαλαι,

і кожна людина побачить Боже спасіння!

και πασα σαρξ θελει ιδει το σωτηριον του Θεου.

А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?

Ελεγε δε προς τους οχλους τους εξερχομενους δια να βαπτισθωσιν υπ αυτου Γεννηματα εχιδνων, τις εδειξεν εις εσας να φυγητε απο της μελλουσης οργης;

Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.

Καμετε λοιπον καρπους αξιους της μετανοιας, και μη αρχισητε να λεγητε καθ εαυτους, Πατερα εχομεν τον Αβρααμ διοτι σας λεγω οτι δυναται ο Θεος εκ των λιθων τουτων να αναστηση τεκνα εις τον Αβρααμ.

Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене.

Ηδη δε και η αξινη κειται προς την ριζαν των δενδρων παν λοιπον δενδρον μη καμνον καρπον καλον εκκοπτεται και εις πυρ βαλλεται.

А люди питали його й говорили: Що ж нам робити?

Και ηρωτων αυτον οι οχλοι, λεγοντες Τι λοιπον θελομεν καμει;

І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само.

Αποκριθεις δε λεγει προς αυτους. Ο εχων δυο χιτωνας ας μεταδωση εις τον μη εχοντα, και ο εχων τροφας ας καμη ομοιως.

І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити?

Ηλθον δε και τελωναι δια να βαπτισθωσι, και ειπον προς αυτον Διδασκαλε, τι θελομεν καμει;

А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено.

Ο δε ειπε προς αυτους Μη εισπραττετε μηδεν περισσοτερον παρα το διατεταγμενον εις εσας.

Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю.

Ηρωτων δε αυτον και στρατιωτικοι, λεγοντες Και ημεις τι θελομεν καμει; Και ειπε προς αυτους Μη βιασητε μηδενα μηδε συκοφαντησητε, και αρκεισθε εις τα σιτηρεσια σας.

Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,

Ενω δε επροσμενεν ο λαος, και διελογιζοντο παντες εν ταις καρδιαις αυτων περι του Ιωαννου, μηποτε αυτος ειναι ο Χριστος,

Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!

απεκριθη ο Ιωαννης προς παντας, λεγων Εγω μεν σας βαπτιζω εν υδατι ερχεται ομως ο ισχυροτερος μου, του οποιου δεν ειμαι αξιος να λυσω το λωριον των υποδηματων αυτου αυτος θελει σας βαπτισει εν Πνευματι Αγιω και πυρι.

У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім.

Του οποιου το πτυαριον ειναι εν τη χειρι αυτου και θελει διακαθαρισει το αλωνιον αυτου, και θελει συναξει τον σιτον εις την αποθηκην αυτου, το δε αχυρον θελει κατακαυσει εν πυρι ασβεστω.

Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Новину народові.

Και αλλα πολλα προτρεπων ευηγγελιζετο τον λαον.

А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, дружину брата свого, і за все зло, яке заподіяв був Ірод,

Ο δε Ηρωδης ο τετραρχης, ελεγχομενος υπ αυτου περι της Ηρωδιαδος, της γυναικος Φιλιππου του αδελφου αυτου, και περι παντων των κακων οσα επραξεν ο Ηρωδης,

до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.

προσεθεσε και τουτο επι πασι και κατεκλεισε τον Ιωαννην εν τη φυλακη.

І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,

Αφου δε εβαπτισθη πας ο λαος, βαπτισθεντος και του Ιησου και προσευχομενου, ηνοιχθη ο ουρανος

і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!

και κατεβη το Πνευμα το Αγιον εν σωματικη μορφη ως περιστερα επ αυτον, και εγεινε φωνη εκ του ουρανου, λεγουσα Συ εισαι ο Υιος μου ο αγαπητος, εις σε ευηρεστηθην.

А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років із тридцять, бувши, як думано, сином Йосипа, Ілія,

Και αυτος ο Ιησους ηρχιζε να ηναι ως τριακοντα ετων, ων καθως ενομιζετο, υιος Ιωσηφ, του Ηλι,

сина Маттатового, сина Левіїного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,

του Ματθατ, του Λευι, του Μελχι, του Ιαννα, του Ιωσηφ,

сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,

του Ματταθιου, του Αμως, του Ναουμ, του Εσλι, του Ναγγαι,

сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,

του Μααθ, του Ματταθιου, του Σεμει, του Ιωσηφ, του Ιουδα,

сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,

του Ιωαννα, του Ρησα, του Ζοροβαβελ, του Σαλαθιηλ, του Νηρι,

сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,

του Μελχι, του Αδδι, του Κωσαμ, του Ελμωδαμ, του Ηρ,

сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,

του Ιωση, του Ελιεζερ, του Ιωρειμ, του Ματθατ, του Λευι,

сина Семенового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,

του Συμεων, του Ιουδα, του Ιωσηφ, του Ιωναν, του Ελιακειμ,

сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,

του Μελεα, του Μαιναν, του Ματταθα, του Ναθαν, του Δαβιδ,

сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,

του Ιεσσαι, του Ωβηδ, του Βοοζ, του Σαλμων, του Ναασσων,

сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,

του Αμιναδαβ, του Αραμ, του Εσρωμ, του Φαρες, του Ιουδα,

сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,

του Ιακωβ, του Ισαακ, του Αβρααμ, του Θαρα, του Ναχωρ,

сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,

του Σερουχ, του Ραγαυ, του Φαλεκ, του Εβερ, του Σαλα,

сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,

του Καιναν, του Αρφαξαδ, του Σημ, του Νωε, του Λαμεχ,

сина Матусалового, сина Енохового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,

του Μαθουσαλα, του Ενωχ, του Ιαρεδ, του Μαλελεηλ, του Καιναν,

сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового, Сином Божим.

του Ενως, του Σηθ, του Αδαμ, του Θεου.