Job 40

І говорив Господь Йову й сказав:

Ο Κυριος απεκριθη ετι προς τον Ιωβ και ειπεν

Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!

Ο διαδικαζομενος προς τον Παντοδυναμον θελει διδαξει αυτον; ο ελεγχων τον Θεον ας αποκριθη προς τουτο.

І Йов відповів Господеві й сказав:

Τοτε ο Ιωβ απεκριθη προς τον Κυριον και ειπεν

Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...

Ιδου, εγω ειμαι ουτιδανος τι δυναμαι να αποκριθω προς σε; θελω βαλει την χειρα μου επι το στομα μου

Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...

απαξ ελαλησα και δεν θελω αποκριθη πλεον μαλιστα, δις αλλα δεν θελω επιπροσθεσει.

І відповів Господь Йову із бурі й сказав:

Τοτε απεκριθη ο Κυριος προς τον Ιωβ εκ του ανεμοστροβιλου και ειπε

Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!

Ζωσον ηδη ως ανηρ την οσφυν σου εγω θελω σε ερωτησει, και απαγγειλον μοι.

Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?

Θελεις αρα αναιρεσει την κρισιν μου; θελεις με καταδικασει, δια να δικαιωθης;

Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,

Εχεις βραχιονα ως ο Θεος; η δυνασαι να βροντας με φωνην ως αυτος;

то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!

Στολισθητι τωρα μεγαλοπρεπειαν και υπεροχην και ενδυθητι δοξαν και ωραιοτητα.

Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!

Εκχεε τας φλογας της οργης σου και βλεπε παντα υπερηφανον και ταπεινονε αυτον.

Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,

Βλεπε παντα υπερηφανον κρημνιζε αυτον και καταπατει τους ασεβεις εν τω τοπω αυτων.

поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.

Κρυψον αυτους ομου εν τω χωματι καλυψον τα προσωπα αυτων εν αφανεια.

Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!

Τοτε και εγω θελω ομολογησει προς σε, οτι η δεξια σου δυναται να σε σωση.

А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.

Ιδου τωρα, ο Βεεμωθ, τον οποιον εκαμα μετα σου, τρωγει χορτον ως βους.

Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.

Ιδου τωρα, η δυναμις αυτου ειναι εν τοις νεφροις αυτου και η ισχυς αυτου εν τω ομφαλω της κοιλιας αυτου.

Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.

Υψονει την ουραν αυτου ως κεδρον τα νευρα των μηρων αυτου ειναι συμπεπλεγμενα.

Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.

Τα οστα αυτου ειναι χαλκινοι σωληνες τα οστα αυτου ως μοχλοι σιδηρου.

Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...

Τουτο ειναι το αριστουργημα του Θεου ο ποιησας αυτον δυναται να πλησιαση εις αυτον την ρομφαιαν αυτου.

Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.

Διοτι τα ορη προμηθευουσιν εις αυτον την τροφην, οπου παιζουσι παντα τα θηρια του αγρου.

Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.

Πλαγιαζει υποκατω των σκιερων δενδρων, υπο την σκεπην των καλαμων και εν τοις βαλτοις.

Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.

Τα σκιερα δενδρα σκεπαζουσιν αυτον με την σκιαν αυτων αι ιτεαι των ρυακων περικαλυπτουσιν αυτον.

Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!

Ιδου, εαν πλημμυριση ποταμος, δεν σπευδει να φυγη εχει θαρρος, και αν ο Ιορδανης προσβαλλη εις το στομα αυτου.

Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити? Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром? Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш? Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне? Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного? Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх? Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв? Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову? Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!

Δυναται τις φανερα να συλλαβη αυτον; η δια παγιδων να διατρυπηση την ρινα αυτου;