Psalms 44

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

Ey Tanrı, kulaklarımızla duyduk, Atalarımız anlattı bize, Neler yaptığını onların gününde, eski günlerde.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Elinle ulusları kovdun, Ama atalarımıza yer verdin; Halkları kırdın, Ama atalarımızın yayılmasını sağladın.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Onlar ülkeyi kılıçla kazanmadılar, Kendi bilekleriyle zafere ulaşmadılar. Senin sağ elin, bileğin, yüzünün ışığı sayesinde oldu bu; Çünkü sen onları sevdin.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Ey Tanrı, kralım sensin, Buyruk ver de Yakup soyu kazansın!

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Senin sayende düşmanlarımızı püskürteceğiz, Senin adınla karşıtlarımızı ezeceğiz.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Çünkü ben yayıma güvenmem, Kılıcım da beni kurtarmaz;

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Ancak sensin bizi düşmanlarımızdan kurtaran, Bizden nefret edenleri utanca boğan.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Her gün Tanrı’yla övünür, Sonsuza dek adına şükran sunarız. Sela

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Ne var ki, reddettin bizi, aşağıladın, Artık ordularımızla savaşa çıkmıyorsun.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Düşman karşısında bizi gerilettin, Bizden tiksinenler bizi soydu.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Kasaplık koyuna çevirdin bizi, Ulusların arasına dağıttın.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Yok pahasına sattın halkını, Üstelik satıştan hiçbir şey kazanmadan.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Bizi komşularımızın yüzkarası, Çevremizdekilerin eğlencesi, alay konusu ettin.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Ulusların diline düşürdün bizi, Gülüyor halklar halimize.

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Rezilliğim gün boyu karşımda, Utancımdan yerin dibine geçtim

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Hakaret ve sövgü duya duya, Öç almak isteyen düşman karşısında.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Bütün bunlar başımıza geldi, Yine de seni unutmadık, Antlaşmana ihanet etmedik,

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Döneklik etmedik, Adımlarımız senin yolundan sapmadı.

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Oysa sen bizi ezdin, ülkemizi çakalların uğrağı ettin, Üstümüzü koyu karanlıkla örttün.

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Eğer Tanrımız’ın adını unutsaydık, Yabancı bir ilaha ellerimizi açsaydık,

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Tanrı bunu ortaya çıkarmaz mıydı? Çünkü O yürekteki gizleri bilir.

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

[] Senin uğruna her gün öldürülüyoruz, Kasaplık koyun sayılıyoruz.

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Uyan, ya Rab! Niçin uyuyorsun? Kalk! Sonsuza dek terk etme bizi!

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Niçin yüzünü gizliyorsun? Neden mazlum halimizi, üzerimizdeki baskıyı unutuyorsun?

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Çünkü yere serildik, Bedenimiz toprağa yapıştı.

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Kalk, yardım et bize! Kurtar bizi sevgin uğruna!