Psalms 102

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

Ya RAB, duamı işit, Yakarışım sana erişsin.

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Sıkıntılı günümde yüzünü benden gizleme, Kulak ver sesime, Seslenince yanıt ver bana hemen.

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Çünkü günlerim duman gibi yok oluyor, Kemiklerim ateş gibi yanıyor.

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

Yüreğim kırgın yemiş ot gibi kurudu, Ekmek yemeyi bile unuttum.

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Bir deri bir kemiğe döndüm Acı acı inlemekten.

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

Issız yerlerdeki ishakkuşunu andırıyorum, Viranelerdeki kukumav gibiyim.

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

Gözüme uyku girmiyor, Damda yalnız kalmış bir kuş gibiyim.

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Düşmanlarım bütün gün bana hakaret ediyor, Bana dil uzatanlar adımı lanet için kullanıyor.

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Kızıp öfkelendiğin için Külü ekmek gibi yiyor, İçeceğime gözyaşı katıyorum. Beni kaldırıp bir yana attın.

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

Kızıp öfkelendiğin için Külü ekmek gibi yiyor, İçeceğime gözyaşı katıyorum. Beni kaldırıp bir yana attın.

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

Günlerim akşam uzayan gölge gibi yitmekte, Ot gibi sararmaktayım.

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

[] Ama sen, sonsuza dek tahtında oturursun, ya RAB, Ünün kuşaklar boyu sürer.

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

Kalkıp Siyon’a sevecenlik göstereceksin, Çünkü onu kayırmanın zamanıdır, beklenen zaman geldi.

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

Kulların onun taşlarından hoşlanır, Tozunu bile severler.

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

Uluslar RAB’bin adından, Yeryüzü kralları görkeminden korkacak.

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

Çünkü RAB Siyon’u yeniden kuracak, Görkem içinde görünecek.

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

Yoksulların duasına kulak verecek, Yalvarışlarını asla hor görmeyecek.

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

Bunlar gelecek kuşak için yazılsın, Öyle ki, henüz doğmamış insanlar RAB’be övgüler sunsun.

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

RAB yücelerdeki kutsal katından aşağı baktı, Göklerden yeryüzünü gözetledi,

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

Tutsakların iniltisini duymak, Ölüm mahkûmlarını kurtarmak için.

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

Böylece halklar ve krallıklar RAB’be tapınmak için toplanınca, O’nun adı Siyon’da, Övgüsü Yeruşalim’de duyurulacak.

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

Böylece halklar ve krallıklar RAB’be tapınmak için toplanınca, O’nun adı Siyon’da, Övgüsü Yeruşalim’de duyurulacak.

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

RAB gücümü kırdı yaşam yolunda, Ömrümü kısalttı.

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

“Ey Tanrım, ömrümün ortasında canımı alma!” dedim. “Senin yılların kuşaklar boyu sürer!

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

[] “Çok önceden attın dünyanın temellerini, Gökler de senin ellerinin yapıtıdır.

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

Onlar yok olacak, ama sen kalıcısın. Hepsi bir giysi gibi eskiyecek. Onları bir kaftan gibi değiştireceksin, Geçip gidecekler.

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

Ama sen hep aynısın, Yılların tükenmeyecek.

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

Gözetiminde yaşayacak kullarının çocukları, Senin önünde duracak soyları.”