Proverbs 1

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

Ang mga kawikaan ni Salomon na anak ni David na hari sa Israel:

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

Upang umalam ng karunungan at turo; upang bulayin ang mga salita ng pagkaunawa;

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

Upang tumanggap ng turo sa pantas na paguugali, sa katuwiran, at kahatulan, at karampatan;

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

Upang magbigay ng katalinuhan sa musmos. Kaalaman at pagbubulay sa kabataan:

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

Upang marinig ng pantas, at lumago sa ikatututo: at upang tamuhin ng taong may unawa ang magagaling na payo:

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

Upang umunawa ng kawikaan at ng kahulugan; ng mga salita ng pantas, at ng kanilang malalabong sabi.

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Ang takot sa Panginoon ay pasimula ng kaalaman: nguni't ang mangmang ay humahamak sa karunungan at turo.

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

Anak ko, dinggin mo ang turo ng iyong ama, at huwag mong pabayaan ang kautusan ng iyong ina:

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

Sapagka't sila'y magiging tali ng biyaya sa iyong ulo, at mga kuwintas sa ligid ng iyong leeg.

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

Anak ko, kung ikaw ay hikayatin ng mga makasalanan, huwag mong tulutan.

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

Kung kanilang sabihin, sumama ka sa amin, tayo'y magsibakay sa pagbububo ng dugo, tayo'y mangagkubli ng silo na walang anomang kadahilanan sa walang sala;

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

Sila'y lamunin nating buhay na gaya ng Sheol. At buo, na gaya ng nagsibaba sa lungaw;

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

Tayo'y makakasumpong ng lahat na mahalagang pag-aari, ating pupunuin ang ating mga bahay ng samsam;

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

Ikaw ay makikipagsapalaran sa gitna namin; magkakaroon tayong lahat ng isang supot:

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

Anak ko, huwag kang lumakad sa daan na kasama nila; pigilin mo ang iyong paa sa kanilang landas:

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

Sapagka't ang kanilang mga paa ay nagsisitakbo sa kasamaan, at sila'y nangagmamadali sa pagbububo ng dugo.

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

Sapagka't walang kabuluhang naladlad ang silo, sa paningin ng alin mang ibon:

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

At binabakayan ng mga ito ang kanilang sariling dugo, kanilang ipinagkukubli ng silo ang kanilang sariling mga buhay.

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

Ganyan ang mga lakad ng bawa't sakim sa pakinabang; na nagaalis ng buhay ng mga may-ari niyaon.

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

Karunungan ay humihiyaw na malakas sa lansangan; kaniyang inilalakas ang kaniyang tinig sa mga luwal na dako;

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

Siya'y humihiyaw sa mga pangulong dako na pinaglilipunan; sa pasukan ng mga pintuang-bayan, sa bayan, kaniyang binibigkas ang kaniyang mga salita:

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

Hanggang kailan kayong mga musmos, magsisiibig sa inyong kamusmusan? At ang mga nanunuya ay maliligaya sa panunuya, at ang mga mangmang ay mangagtatanim sa kaalaman?

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Magsibalik kayo sa aking saway: narito, aking ibubuhos ang aking espiritu sa inyo.

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Sapagka't ako'y tumawag, at kayo'y tumanggi: aking iniunat ang aking kamay, at walang makinig;

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

Kundi inyong iniuwi sa wala ang buo kong payo, at hindi ninyo inibig ang aking saway:

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

Ako naman ay tatawa sa kaarawan ng inyong kasakunaan: ako'y manunuya pagka ang inyong takot ay dumarating;

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

Pagka ang iyong takot ay dumarating na parang bagyo. At ang inyong kasakunaan ay dumarating na parang ipoipo; pagka ang hirap at hapis ay dumating sa inyo.

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

Kung magkagayo'y tatawag sila sa akin, nguni't hindi ako sasagot; hahanapin nila akong masikap, nguni't hindi nila ako masusumpungan:

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

Sapagka't kanilang ipinagtanim ang kaalaman, at hindi pinili ang takot sa Panginoon.

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

Ayaw sila ng aking payo; kanilang hinamak ang buo kong pagsaway:

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

Kaya't sila'y magsisikain ng bunga ng kanilang sariling lakad, at mabubusog ng kanilang sariling mga kagagawan.

бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

Sapagka't papatayin sila ng pagtalikod ng musmos, at ang pagkawalang balisa ng mga mangmang ay ang sisira sa kanila.

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

Nguni't ang nakikinig sa akin ay tatahang tiwasay. At tatahimik na walang takot sa kasamaan.