Psalms 102

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

Oración del pobre, cuando estuviere angustiado, y delante de JEHOVÁ derramare su lamento. JEHOVÁ, oye mi oración, Y venga mi clamor á ti.

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

No escondas de mí tu rostro: en el día de mi angustia Inclina á mí tu oído; El día que te invocare, apresúrate á responderme.

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Porque mis días se han consumido como humo; Y mis huesos cual tizón están quemados.

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

Mi corazón fué herido, y secóse como la hierba; Por lo cual me olvidé de comer mi pan.

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Por la voz de mi gemido Mis huesos se han pegado á mi carne.

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

Soy semejante al pelícano del desierto; Soy como el búho de las soledades.

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

Velo, y soy Como el pájaro solitario sobre el tejado.

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Cada día me afrentan mis enemigos; Los que se enfurecen contra mí, hanse contra mí conjurado.

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Por lo que como la ceniza á manera de pan, Y mi bebida mezclo con lloro,

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

Á causa de tu enojo y de tu ira; Pues me alzaste, y me has arrojado.

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

Mis días son como la sombra que se va; Y heme secado como la hierba.

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

Mas tú, JEHOVÁ, permanecerás para siempre, Y tu memoria para generación y generación.

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

Tú levantándote, tendrás misericordia de Sión; Porque el tiempo de tener misericordia de ella, porque el plazo es llegado.

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

Porque tus siervos aman sus piedras, Y del polvo de ella tienen compasión.

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

Entonces temerán las gentes el nombre de JEHOVÁ, Y todos los reyes de la tierra tu gloria;

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

Por cuanto JEHOVÁ habrá edificado á Sión, Y en su gloria será visto;

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

Habrá mirado á la oración de los solitarios, Y no habrá desechado el ruego de ellos.

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

Escribirse ha esto para la generación venidera: Y el pueblo que se criará, alabará á JAH.

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

Porque miró de lo alto de su santuario; JEHOVÁ miró de los cielos á la tierra,

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

Para oír el gemido de los presos, Para soltar á los sentenciados á muerte;

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

Porque cuenten en Sión el nombre de JEHOVÁ, Y su alabanza en Jerusalem,

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

Cuando los pueblos se congregaren en uno, Y los reinos, para servir á JEHOVÁ.

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

Él afligió mi fuerza en el camino; Acortó mis días.

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

Dije: Dios mío, no me cortes en el medio de mis días: Por generación de generaciones son tus años.

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

Tú fundaste la tierra antiguamente, Y los cielos son obra de tus manos.

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

Ellos perecerán, y tú permanecerás; Y todos ellos como un vestido se envejecerán; Como una ropa de vestir los mudarás, y serán mudados:

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

Mas tú eres el mismo, Y tus años no se acabarán.

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

Los hijos de tus siervos habitarán, Y su simiente será afirmada delante de ti.