Job 19

А Йов відповів та й сказав:

Y RESPONDIÓ Job, y dijo:

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

¿Hasta cuándo angustiaréis mi alma, Y me moleréis con palabras?

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

Ya me habéis vituperado diez veces: ¿No os avergonzáis de descomediros delante de mí?

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

Sea así que realmente haya yo errado, Conmigo se quedará mi yerro.

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

Mas si vosotros os engrandeciereis contra mí, Y adujereis contra mí mi oprobio,

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

Sabed ahora que Dios me ha trastornado, Y traído en derredor su red sobre mí.

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

He aquí yo clamaré agravio, y no seré oído: Daré voces, y no habrá juicio.

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

Cercó de vallado mi camino, y no pasaré; Y sobre mis veredas puso tinieblas.

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

Hame despojado de mi gloria, Y quitado la corona de mi cabeza.

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

Arruinóme por todos lados, y perezco; Y ha hecho pasar mi esperanza como árbol arrancado.

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

É hizo inflamar contra mí su furor, Y contóme para sí entre sus enemigos.

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

Vinieron sus ejércitos á una, y trillaron sobre mí su camino, Y asentaron campo en derredor de mi tienda.

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

Hizo alejar de mí mis hermanos, Y positivamente se extrañaron de mí mis conocidos.

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

Mis parientes se detuvieron, Y mis conocidos se olvidaron de mí.

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

Los moradores de mi casa y mis criadas me tuvieron por extraño; Forastero fuí yo en sus ojos.

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

Llamé á mi siervo, y no respondió; De mi propia boca le suplicaba.

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

Mi aliento vino á ser extraño á mi mujer, Aunque por los hijos de mis entrañas le rogaba.

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

Aun los muchachos me menospreciaron: En levantándome, hablaban contra mí.

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

Todos mis confidentes me aborrecieron; Y los que yo amaba, se tornaron contra mí.

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

Mi cuero y mi carne se pegaron á mis huesos; Y he escapado con la piel de mis dientes.

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

Oh vosotros mis amigos, tened compasión de mí, tened compasión de mí; Porque la mano de Dios me ha tocado.

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

¿Por qué me perseguís como Dios, Y no os hartáis de mis carnes?

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

¡Quién diese ahora que mis palabras fuesen escritas! ¡Quién diese que se escribieran en un libro!

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

¡Que con cincel de hierro y con plomo Fuesen en piedra esculpidas para siempre!

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

Yo sé que mi Redentor vive, Y al fin se levantará sobre el polvo:

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

Y después de deshecha esta mi piel, Aun he de ver en mi carne á Dios;

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

Al cual yo tengo de ver por mí, Y mis ojos lo verán, y no otro, Aunque mis riñones se consuman dentro de mí.

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

Mas debierais decir: ¿Por qué lo perseguimos? Ya que la raíz del negocio en mí se halla.

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

Temed vosotros delante de la espada; Porque sobreviene el furor de la espada á causa de las injusticias, Para que sepáis que hay un juicio.