Proverbs 14

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Femeia înţeleaptă îşi zideşte casa, iar femeia nebună o dărîmă cu înseşi mînile ei. -

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

Cine umblă cu neprihănire, se teme de Domnul, dar cine apucă pe căi strîmbe, Îl nesocoteşte. -

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

În gura nebunului este o nuia pentru mîndria lui, dar pe înţelepţi îi păzesc buzele lor. -

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Unde nu sînt boi, ieslea rămîne goală, dar puterea boilor aduce belşug de roduri. -

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Un martor credincios nu minte, dar un martor mincinos spune minciuni.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Batjocoritorul caută înţelepciunea şi n'o găseşte, dar pentru omul priceput ştiinţa este lucru uşor. -

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Depărtează-te de nebun, căci nu pe buzele lui vei găsi ştiinţa. -

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

Înţelepciunea omului chibzuit îl face să vadă pe ce cale să meargă, dar nebunia celor nesocotiţi îi înşală pe ei înşişi. -

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Cei nesocotiţi glumesc cu păcatul, dar între cei fără prihană este bunăvoinţă. -

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Inima îşi cunoaşte necazurile, şi nici un străin nu se poate amesteca în bucuria ei. -

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

Casa celor răi va fi nimicită, dar cortul celor fără prihană va înflori. -

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

Multe căi pot părea bune omului, dar la urmă se văd că duc la moarte. -

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

De multe ori chiar în mijlocul rîsului inima poate fi mîhnită, şi bucuria poate sfîrşi prin necaz. -

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

Cel cu inima rătăcită se satură de căile lui, şi omul de bine se satură şi el de ce este în el. -

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

Omul lesne crezător crede orice vorbă, dar omul chibzuit ia seama bine cum merge. -

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Înţeleptul se teme şi se abate dela rău, dar nesocotitul este îngîmfat şi fără frică. -

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Cine este iute la mînie face prostii, şi omul plin de răutate se face urît. -

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

Cei proşti au parte de nebunie, dar oamenii chibzuiţi sînt încununaţi cu ştiinţă. -

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

Cei răi se pleacă înaintea celor buni, şi cei nelegiuiţi înaintea porţilor celui neprihănit. -

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Săracul este urît chiar şi de prietenul său, dar bogatul are foarte mulţi prieteni. -

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

Cine dispreţuieşte pe aproapele său face un păcat, dar ferice de cine are milă de cei nenorociţi. -

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

În adevăr ceice gîndesc răul se rătăcesc. dar ceice gîndesc binele lucrează cu bunătate şi credincioşie.

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

Oriunde se munceşte este şi cîştig, dar oriunde numai se vorbeşte, este lipsă. -

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

Bogăţia este o cunună pentru cei înţelepţi, dar cei nesocotiţi n'au altceva decît nebunie. -

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

Martorul care spune adevărul scapă suflete, dar cel înşelător spune minciuni. -

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

Cine se teme de Domnul are un sprijin tare în El, şi copiii lui au un loc de adăpost la El. -

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

Frica de Domnul este un izvor de viaţă, ea ne fereşte de cursele morţii. -

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

Mulţimea poporului este slava împăratului, lipsa poporului este pieirea voivodului. -

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

Cine este încet la mînie are multă pricepere, dar cine se aprinde iute, face multe prostii. -

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

O inimă liniştită este viaţa trupului, dar prizma este putrezirea oaselor. -

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

Cine asupreşte pe sărac, batjocoreşte pe Ziditorul său, dar cine are milă de cel lipsit, cinsteşte pe Ziditorul său. -

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

Cel rău este doborît de răutatea lui, dar cel neprihănit chiar şi la moarte trage nădejde. -

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

Înţelepciunea se odihneşte într'o inimă pricepută, dar în mijlocul celor nesocotiţi ea se dă de gol. -

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Neprihănirea înalţă pe un popor, dar păcatul este ruşinea popoarelor. -

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

Un împărat are plăcere de un slujitor chibzuit, dar pe cel de ocară, îl atinge mînia lui.