Psalms 102

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

Modlitwa utrapionego, gdy będąc w ucisku, przed Panem wylewa żądość swoję.

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Panie! wysłuchaj modlitwę moję, a wołanie moje niechaj przyjdzie do ciebie.

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Nie ukrywaj oblicza twego przedemną; w dzień ucisku mego nakłoń ku mnie ucha twego; w dzień którego cię wzywam, prędko mię wysłuchaj.

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

Albowiem niszczeją jako dym dni moje, a kości moje jako ognisko wypalone są.

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Porażone jest jako trawa, i uwiędło serce moje, tak, żem zapomniał jeść chleba swego.

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

Od głosu wzdychania mego przylgnęły kości moje do ciała mego.

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

Stałem się podobnym pelikanowi na puszczy; jestem jako puhacz na pustyniach.

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Czuję, a jestem jako wróbel samotny na dachu.

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Przez cały dzień urągają mi nieprzyjaciele moi, a naśmiewcy moi przeklinają mię.

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

Bo jadam popiół jako chleb, a napój mój mięszam ze łzami,

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

Dla rozgniewania twego, i dla zapalczywości gniewu twego; albowiem podniósłszy mię porzuciłeś mię.

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

Dni moje są jako cień nachylony, a jam jako trawa uwiądł;

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

Ale ty, Panie! trwasz na wieki, a pamiątka twoja od narodu do narodu.

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

Ty powstawszy zmiłujesz się nad Syonem; boć czas, żebyś się zlitował nad nim, gdyż przyszedł czas naznaczony.

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

Albowiem upodobały się sługom twoim kamienie jego, i nad prochem jego zmiłują się;

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

Aby się bali poganie imienia Pańskiego, a wszyscy królowie ziemscy chwały twojej;

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

Gdy pobuduje Pan Syon, i okaże się w chwale swojej;

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

Gdy wejrzy na modlitwę poniżonych, nie gardząc modlitwą ich.

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

To zapiszą dla narodu potomnego, a lud, który ma być stworzony, chwalić będzie Pana,

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

Że wejrzał z wysokości świątnicy swojej, że z nieba na ziemię spojrzał;

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

Aby wysłuchał wzdychania więźniów, i rozwiązał na śmierć skazanych;

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

Aby opowiadali na Syonie imię Pańskie, a chwałę jego w Jeruzalemie,

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

Gdy się pospołu zgromadzą narody i królestwa, aby służyły Panu.

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

Utrapił w drodze siłę moję, ukrócił dni moich;

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

Ażem rzekł; Boże mój! nie bierz mię w połowie dni moich; od narodu bowiem aż do narodu trwają lata twoje.

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

I pierwej niżeliś założył ziemię, i niebiosa, dzieło rąk twoich.

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

One pominą, ale ty zostajesz; wszystkie te rzeczy jako szata zwiotszeją, jako odzienie odmienisz je, i odmienione będą.

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

Ale ty tenżeś zawżdy jest, a lata twoje nigdy nie ustaną. Synowie sług twoich, u ciebie mieszkać będą, a nasienie ich zmocni się przed tobą.