Proverbs 1

1:1

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

Przypowieści Salomona, syna Dawidowego, króla Izraelskiego,

1:2

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

Dla poznania mądrości i ćwiczenia, ku wyrozumieniu powieści roztropnych;

1:3

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

Dla pojęcia ćwiczenia w rozumie, w sprawiedliwości, w sądzie i w prawości;

1:4

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

Dla podania prostakom ostrożności, młodemu umiejętności, i opatrzności.

1:5

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

Tych gdy mądry słuchać będzie, przybędzie mu nauki, a roztropny w radach opatrzniejszy będzie,

1:6

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

Aby zrozumiał przypowieści, i wykłady ich, słowa mądrych i zagadki ich.

1:7

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Bojaźń Pańska jest początkiem umiejętności; ale głupi mądrością i ćwiczeniem gardzą.

1:8

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

Słuchaj, synu mój! ćwiczenia ojca twego, a nie opuszczaj nauki matki twojej.

1:9

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

Bo to przyda wdzięczności głowie twojej, i będzie łańcuchem kosztownym szyi twojej.

1:10

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

Synu mój! jeżliby cię namawiali grzesznicy, nie przyzwalaj.

1:11

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

Jeźlićby rzekli: Pójdź z nami, czyhajmy na krew, zasadźmy się na niewinnego bez przyczyny;

1:12

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

Pożremyż ich żywo, jako grób, a całkiem, jako zstępujących w dół;

1:13

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

Wszelkiej majętności kosztownej nabędziemy, napełnimy domy nasze korzyścią;

1:14

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

Rzuć między nas los twój; mieszek jeden wszyscy mieć będziemy.

1:15

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

Synu mójâ nie chodźże z nimi w drogę; zawściągnij nogi twojej od ścieżek ich.

1:16

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

Albowiem nogi ich ku złemu bieżą, i spieszą się na wylanie krwi.

1:17

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

Bo jako próżno zastawiają sieci przed oczyma wszelkiego ptaka skrzydlastego:

1:18

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

Tak i ci na krew swoję czyhają, a zasadzają się na duszę swoję.

1:19

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

Takieć są ścieszki każdego czyhającego na zysk, który duszę pana swego odbiera.

1:20

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

Mądrość na dworzu woła, głos swój na ulicach wydaje.

1:21

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

W największym zgiełku woła, u wrót bram, w miastach powieści swoje opowiada, mówiąc:

1:22

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

Prostacy! dokądże się kochać będziecie w prostocie? a naśmiewcy pośmiewisko miłować będziecie? a głupi nienawidzieć umiejętności będziecie?

1:23

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Nawróćcież się na karanie moje; oto wam wydam ducha mojego, a podam wam do znajomości słowa moje.

1:24

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Ponieważem wołała, a nie chcieliście; wyciągałam rękę moję, a nie był, ktoby uważał;

1:25

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

Owszem odrzuciliście wszystkę radę moję, a karności mojej nie chcieliście przyjąć;

1:26

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

Przetoż ja w zginieniu waszem śmiać się będę, będę z was szydziła, gdy przyjdzie, czego się strachacie.

1:27

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

Gdy przyjdzie jako spustoszenie, czego się strachacie, i gdy zginienie wasze przypadnie jako wicher, gdy przyjdzie na was ucisk i utrapienie;

1:28

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

Tedy mię wzywać będą, a nie nie wysłucham; szukać mię będą z poranku, a nie znajdą mię.

1:29

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

Przeto, iż mieli w nienawiści umiejętność, a bojaźni Pańskiej nie obrali sobie,

1:30

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

Ani przestawali na radzie mijej, ale gardzili wszelką karnością moją:

1:31

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

Przetoż będą używać owocu dróg swoich, a radami swemi nasyceni będą.

1:32

бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

Bo odwrócenie prostaków pozabija ich, a szczęście głupich wytraci ich.

1:33

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

Ale kto mię słucha, bezpiecznie mieszkać będzie, a będzie wolny od strachu złych rzeczy.