Psalms 102

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

En bønn av en elendig, når han vansmekter og utøser sin sorg for Herrens åsyn.

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Herre, hør min bønn og la mitt rop komme til dig!

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Skjul ikke ditt åsyn for mig på den dag jeg er i nød! Bøi ditt øre til mig! På den dag jeg roper, skynd dig å svare mig!

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

For mine dager er faret bort som en røk, og mine ben er forbrent som en brand.

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Mitt hjerte er stukket som en urt og fortørket; for jeg har glemt å ete mitt brød.

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

For mine lydelige sukks skyld henger mine ben ved mitt kjøtt.

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

Jeg ligner pelikanen i ørkenen, jeg er som uglen på øde steder.

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Jeg våker og er blitt som en enslig fugl på taket.

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Hele dagen spotter mine fiender mig; de som raser mot mig, sverger ved mig.

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

For jeg eter aske som brød og blander min drikk med gråt

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

for din vredes og din harmes skyld; for du har løftet mig op og kastet mig bort.

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

Mine dager er som en hellende skygge, og selv visner jeg som en urt.

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

Men du, Herre, du troner til evig tid, og ditt minne varer fra slekt til slekt.

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

Du vil reise dig, du vil forbarme dig over Sion; for det er tiden til å være det nådig, timen er kommet.

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

For dine tjenere elsker dets stener, og de ynkes over dets støv.

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

Og hedningene skal frykte Herrens navn, og alle jordens konger din herlighet.

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

For Herren har bygget Sion, han har åpenbaret sig i sin herlighet.

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

Han har vendt sig til de hjelpeløses bønn, og han har ikke foraktet deres bønn.

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

Dette skal bli opskrevet for den kommende slekt, og det folk som skal skapes, skal love Herren.

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

For han har sett ned fra sin hellige høide, Herren har fra himmelen skuet til jorden

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

for å høre den fangnes sukk, for å løse dødens barn,

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

forat de i Sion skal forkynne Herrens navn og hans pris i Jerusalem,

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

når de samler sig, folkeslagene og rikene, for å tjene Herren.

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

Han har bøiet min kraft på veien, han har forkortet mine dager.

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

Jeg sier: Min Gud, ta mig ikke bort midt i mine dager! Dine år varer fra slekt til slekt.

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

Fordum grunnfestet du jorden, og himlene er dine henders gjerning.

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

De skal forgå, men du blir stående; de skal alle eldes som et klæde, som et klædebon omskifter du dem, og de omskiftes,

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

men du er den samme, og dine år får ingen ende. Dine tjeneres barn skal bo i ro, og deres avkom skal stå fast for ditt åsyn.