Proverbs 4

Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,

Hør, mine barn, på en fars tilrettevisning og gi akt, så I kan lære klokskap!

бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,

For en god lærdom gir jeg eder; mine bud må I ikke forlate.

бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.

For da jeg var sønn hjemme hos min far, da jeg var liten og min mors eneste barn,

І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!

da lærte han mig og sa til mig: La ditt hjerte holde fast ved mine ord, bevar mine bud, så skal du leve.

Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,

Kjøp visdom, kjøp forstand, glem ikke og vik ikke fra min munns ord!

не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!

Forlat den ikke, så skal den vokte dig; elsk den, så skal den være ditt vern.

Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!

Begynnelsen til visdom er: Kjøp visdom, ja, kjøp forstand for alt ditt gods!

Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:

Ophøi den, så skal den ophøie dig; den skal gjøre dig ære, når du favner den.

вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!

Den skal sette en fager krans på ditt hode; den skal rekke dig en herlig krone.

Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,

Hør, min sønn, og ta imot mine ord, så skal dine leveår bli mange.

дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:

Om visdoms vei lærer jeg dig, jeg leder dig på rettvishets stier.

коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!

Når du går, skal intet hindre dine skritt, og når du løper, skal du ikke snuble.

Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!

Hold fast ved min tilrettevisning, slipp den ikke! Bevar den, for den er ditt liv.

На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,

På de ugudeliges sti må du ikke komme og ikke følge de ondes vei.

покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,

Sky den, følg den ikke, vik fra den og gå forbi!

бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...

For de får ikke sove uten de har gjort noget ondt, og søvnen tas fra dem om de ikke har ført nogen til fall.

Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.

For de eter ugudelighets brød og drikker voldsgjernings vin.

А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!

Men de rettferdiges sti er lik et strålende lys, som blir klarere og klarere til det er høilys dag.

Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...

De ugudeliges vei er som det dype mørke; de vet ikke hvad de snubler over.

Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!

Min sønn! Akt på mine ord, bøi ditt øre til min tale!

Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!

La dem ikke vike fra dine øine, bevar dem dypt i ditt hjerte!

Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.

For de er liv for hver den som finner dem, og lægedom for hele hans legeme.

Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.

Bevar ditt hjerte fremfor alt det som bevares; for livet utgår fra det.

Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ.

Hold dig fra svikefulle ord, og la falske leber være langt fra dig!

Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.

La dine øine se bent frem og dine øielokk vende rett frem for dig!

Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:

Gjør din fots sti jevn, og la alle dine veier være rette!

не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!

Bøi ikke av til høire eller til venstre, vend din fot fra det onde!