Proverbs 13

Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

En vis sønn hører på sin fars tilrettevisning, men en spotter hører ikke på irettesettelse.

З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

Av sin munns frukt nyter en mann godt, men de troløses hu står til vold.

Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

Den som vokter sin munn, bevarer sitt liv; den som lukker sine leber vidt op, ham blir det til ulykke.

Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

Den late attrår og får intet, men de flittige næres rikelig.

Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

Den rettferdige hater løgnaktige ord, men den ugudelige gjør det som ondt og skammelig er.

Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

Rettferdighet verner den som lever ustraffelig, men ugudelighet feller den som gjør synd.

Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

Den ene ter sig som en rik mann og har dog slett ingen ting, og den andre ter sig som en fattig mann og har dog meget gods.

Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

En manns rikdom er løsepenger for hans liv, men den fattige er det ingen som truer.

Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

De rettferdiges lys skinner lystig, men de ugudeliges lampe slukner.

Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

Ved overmot voldes bare trette, men hos dem som lar sig råde, er visdom.

Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

Lett vunnet rikdom minker, men den som samler litt efter litt, øker sitt gods.

Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

Langvarig venting gjør hjertet sykt, men et opfylt ønske er et livsens tre.

Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

Den som forakter ordet, ødelegger sig selv; men den som frykter budet, han får lønn.

Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

Den vises lære er en livsens kilde, ved den slipper en fra dødens snarer.

Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

Ved god forstand vinner en menneskenes yndest, men de troløses vei er hård.

Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

Hver den som er klok, går frem med forstand, men en dåre utbreder dårskap.

Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

Et ugudelig sendebud faller i ulykke, men et trofast bud er lægedom.

Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

Armod og skam får den som ikke vil vite av tukt; men den som akter på refselse, blir æret.

Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

Opfylt ønske er søtt for sjelen, men å holde sig fra det onde er en vederstyggelighet for dårer.

Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

Søk omgang med de vise, og du skal bli vis; men dårers venn går det ille.

Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

Ulykke forfølger syndere, men rettferdige lønnes med godt.

Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

Den gode efterlater arv til barnebarn, men synderens gods er gjemt til den rettferdige.

Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

De fattiges nyland gir meget føde; men mangen rykkes bort fordi han ikke gjør det som rett er.

Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

Den som sparer sitt ris, hater sin sønn; men den som elsker ham, tukter ham tidlig.

Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.

Den rettferdige eter så han blir mett, men de ugudeliges buk blir tom.