Proverbs 1

1:1

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

Ordsprog av Salomo, Davids sønn, Israels konge.

1:2

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

Av dem kan en lære visdom og tukt og å skjønne forstandige ord;

1:3

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

av dem kan en motta tukt til klokskap og lære rettferdighet og rett og rettvishet;

1:4

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

de kan gi de enfoldige klokskap, de unge kunnskap og tenksomhet.

1:5

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

Den vise skal høre på dem og gå frem i lærdom, og den forstandige vinne evne til å leve rett.

1:6

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

Av dem kan en lære å forstå ordsprog og billedtale, vismenns ord og deres gåter.

1:7

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Å frykte Herren er begynnelsen til kunnskap; visdom og tukt foraktes av dårer.

1:8

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

Hør, min sønn, på din fars tilrettevisning og forlat ikke din mors lære!

1:9

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

For de er en fager krans for ditt hode og kjeder om din hals.

1:10

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

Min sønn! Når syndere lokker dig, da samtykk ikke!

1:11

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

Når de sier: Kom med oss! Vi vil lure efter blod, sette feller for de uskyldige uten grunn;

1:12

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

vi vil sluke dem levende som dødsriket, med hud og hår, likesom det sluker dem som farer ned i graven;

1:13

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

vi vil finne alle slags kostelig gods, fylle våre hus med rov;

1:14

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

du skal få kaste lodd om det med oss, vi skal alle ha samme pung -

1:15

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

slå da ikke følge med dem, min sønn, hold din fot borte fra deres sti!

1:16

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

For deres føtter haster til det onde, og de er snare til å utøse blod;

1:17

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

til ingen nytte blir garnet utspent så alle fuglene ser det;

1:18

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

de lurer efter sitt eget blod, de setter feller for sig selv.

1:19

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

Så går det hver den som søker urettferdig vinning; den tar livet av sine egne herrer.

1:20

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

Visdommen roper høit på gaten, den lar sin røst høre på torvene;

1:21

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

på hjørnet av larmfylte gater roper den, ved portinngangene, rundt omkring i byen taler den og sier:

1:22

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

Hvor lenge vil I uforstandige elske uforstand og spotterne ha lyst til spott og dårene hate kunnskap?

1:23

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Vend om og gi akt på min tilrettevisning! Da vil jeg la min ånd velle frem for eder, jeg vil kunngjøre eder mine ord.

1:24

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Fordi jeg ropte, og I ikke vilde høre, fordi jeg rakte ut min hånd, og ingen gav akt,

1:25

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

fordi I forsmådde alle mine råd og ikke vilde vite av min tilrettevisning,

1:26

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

så vil også jeg le når ulykken rammer eder, jeg vil spotte når det kommer som I reddes for,

1:27

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

når det I reddes for, kommer som et uvær, og eders ulykke farer frem som en stormvind, når trengsel og nød kommer over eder.

1:28

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

Da skal de kalle på mig, men jeg svarer ikke; de skal søke mig, men ikke finne mig.

1:29

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

Fordi de hatet kunnskap og ikke vilde frykte Herren,

1:30

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

fordi de ikke vilde vite av mitt råd og foraktet all min tilrettevisning,

1:31

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

derfor skal de ete frukten av sine gjerninger, og av sine onde råd skal de mettes.

1:32

бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

For de uforstandiges selvrådighet dreper dem, og dårenes trygghet ødelegger dem;

1:33

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

men den som hører på mig, skal bo trygt og leve i ro uten frykt for ulykke.