Psalms 102

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

Fivavaky ny ory, raha reraka izy ka mandoatra ny alahelony eo anatrehan'i Jehovah. Jehovah ô, henoy ny fivavako, Ary aoka hankeo aminao ny fitarainako.

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Aza manafina ny tavanao amiko amin'ny andro fahoriako; Atongilano amiko ny sofinao; Amin'ny andro itarainako dia faingàna hamaly ahy.

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Fa levon-ko setroka ny androko Ary ny taolako mahamay tahaka ny forohana.

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

Taninina tahaka ny ahitra ny foko ka malazo; Fa hadinoko na dia ny fihinanan-kanina aza.

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Noho ny fisentoan'ny foko Ny taolako miraikitra amin'ny hoditro.

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

Tahaka ny sama any an-efitra aho, Ary tahaka ny vorondolo any an-tanànaolo.

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

Tsy mahita tory aho Sady tahaka ny tsikirity irery eo an-tampontrano.

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Mandatsa ahy mandrakariva ny fahavaloko. Izay misafoaka amiko dia manao ahy ho fiozonana.

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Fa lavenona no nohaniko tahaka ny mofo; Ary ny zavatra nosotroiko noharoharoiko ny ranomasoko,

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

Noho ny fahaviniranao sy ny fahatezeranao; Fa naingainao aho, kanefa natontanao indray.

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

Ny androko dia tahaka ny aloka efa mandroso; Ary efa malazo tahaka ny ahitra aho.

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

Nefa Hianao, Jehovah ô, mipetraka manjaka mandrakizay; Ary ny fahatsiarovana Anao mihatra amin'ny taranaka fara mandimby.

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

Hianao hitsangana ka hamindra fo amin'i Ziona; Fa efa andro hamindram-po aminy izao; Eny, tonga ny fotoana.

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

Fa sitraky ny mpanomponao ny vatony, Sady malahelo ny vovo-taniny izy.

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

Hatahotra ny anaran'i Jehovah ny jentilisa, Ary ny mpanjaka rehetra amin'ny tany hatahotra ny voninahitrao;

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

Fa Jehovah nanangana an'i Ziona; Niseho tamin'ny voninahiny Izy;

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

Nijery ny fivavaky ny mahantra Izy Ka tsy nanevateva ny fivavany.

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

Hosoratana ho an'ny taranaka mandimby izany; Ary izay firenena mbola hoforonina no hidera an'i Jehovah;

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

Fa Izy nitazana tany amin'ny fitoerany masina any amin'ny avo. Tany an-danitra no nitsinjovan'i Jehovah ny tany,

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

Mba hihaino ny fisentoan'ny mpifatotra Sy hanafaka izay voatendry ho faty,

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

Mba hotorina any Ziona ny anaran'i Jehovah, Ary ny fiderana Azy any Jerosalema,

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

Rehefa tafangona ny firenena Sy ny fanjakana maro hanompo an'i Jehovah.

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

Efa nahaketraka ny heriko tany an-dalana Izy; Efa nahafohy ny androko Izy;

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

Hoy izaho: Andriamanitro ô; aza maka ahy an-tenatenan'ny androko; Ny taonanao mihatra amin'ny taranaka fara mandimby.

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

Tany aloha no nanorenanao ny tany; Ary asan'ny tananao ny lanitra.

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

Ireo dia ho levona, fa Hianao no maharitra; Izy rehetra ho rovitra toy ny fitafiana; Toy ny lamba no hanovanao azy, ka hovana izy;

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

Fa Hianao no tsy miova, Ary ny taonanao no tsy ho tapitra.

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

Ny zanaky ny mpanomponao handry fahizay, Ary ny taranany hampitoerina eo anatrehanao.