Acts 9

А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

And Saul, yet breathing out threatenings and slaughter against the disciples of the Lord, went unto the high priest,

попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.

And desired of him letters to Damascus to the synagogues, that if he found any of this way, whether they were men or women, he might bring them bound unto Jerusalem.

А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,

And as he journeyed, he came near Damascus: and suddenly there shined round about him a light from heaven:

а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

And he fell to the earth, and heard a voice saying unto him, Saul, Saul, why persecutest thou me?

А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!

And he said, Who art thou, Lord? And the Lord said, I am Jesus whom thou persecutest: it is hard for thee to kick against the pricks.

А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

And he trembling and astonished said, Lord, what wilt thou have me to do? And the Lord said unto him, Arise, and go into the city, and it shall be told thee what thou must do.

А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.

And the men which journeyed with him stood speechless, hearing a voice, but seeing no man.

Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.

And Saul arose from the earth; and when his eyes were opened, he saw no man: but they led him by the hand, and brought him into Damascus.

І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.

And he was three days without sight, and neither did eat nor drink.

А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!

And there was a certain disciple at Damascus, named Ananias; and to him said the Lord in a vision, Ananias. And he said, Behold, I am here, Lord.

Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,

And the Lord said unto him, Arise, and go into the street which is called Straight, and enquire in the house of Judas for one called Saul, of Tarsus: for, behold, he prayeth,

і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...

And hath seen in a vision a man named Ananias coming in, and putting his hand on him, that he might receive his sight.

Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

Then Ananias answered, Lord, I have heard by many of this man, how much evil he hath done to thy saints at Jerusalem:

І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.

And here he hath authority from the chief priests to bind all that call on thy name.

І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

But the Lord said unto him, Go thy way: for he is a chosen vessel unto me, to bear my name before the Gentiles, and kings, and the children of Israel:

Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

For I will shew him how great things he must suffer for my name's sake.

І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!

And Ananias went his way, and entered into the house; and putting his hands on him said, Brother Saul, the Lord, even Jesus, that appeared unto thee in the way as thou camest, hath sent me, that thou mightest receive thy sight, and be filled with the Holy Ghost.

І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,

And immediately there fell from his eyes as it had been scales: and he received sight forthwith, and arose, and was baptized.

і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

And when he had received meat, he was strengthened. Then was Saul certain days with the disciples which were at Damascus.

І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,

And straightway he preached Christ in the synagogues, that he is the Son of God.

І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?

But all that heard him were amazed, and said; Is not this he that destroyed them which called on this name in Jerusalem, and came hither for that intent, that he might bring them bound unto the chief priests?

А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.

But Saul increased the more in strength, and confounded the Jews which dwelt at Damascus, proving that this is very Christ.

А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

And after that many days were fulfilled, the Jews took counsel to kill him:

та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.

But their laying await was known of Saul. And they watched the gates day and night to kill him.

Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

Then the disciples took him by night, and let him down by the wall in a basket.

А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

And when Saul was come to Jerusalem, he assayed to join himself to the disciples: but they were all afraid of him, and believed not that he was a disciple.

Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.

But Barnabas took him, and brought him to the apostles, and declared unto them how he had seen the Lord in the way, and that he had spoken to him, and how he had preached boldly at Damascus in the name of Jesus.

І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.

And he was with them coming in and going out at Jerusalem.

Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

And he spake boldly in the name of the Lord Jesus, and disputed against the Grecians: but they went about to slay him.

Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.

Which when the brethren knew, they brought him down to Cæsarea, and sent him forth to Tarsus.

А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

Then had the churches rest throughout all Judæa and Galilee and Samaria, and were edified; and walking in the fear of the Lord, and in the comfort of the Holy Ghost, were multiplied.

І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

And it came to pass, as Peter passed throughout all quarters, he came down also to the saints which dwelt at Lydda.

Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.

And there he found a certain man named Æneas, which had kept his bed eight years, and was sick of the palsy.

І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...

And Peter said unto him, Æneas, Jesus Christ maketh thee whole: arise, and make thy bed. And he arose immediately.

І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.

And all that dwelt at Lydda and Saron saw him, and turned to the Lord.

А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.

Now there was at Joppa a certain disciple named Tabitha, which by interpretation is called Dorcas: this woman was full of good works and almsdeeds which she did.

І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.

And it came to pass in those days, that she was sick, and died: whom when they had washed, they laid her in an upper chamber.

А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!

And forasmuch as Lydda was nigh to Joppa, and the disciples had heard that Peter was there, they sent unto him two men, desiring him that he would not delay to come to them.

І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.

Then Peter arose and went with them. When he was come, they brought him into the upper chamber: and all the widows stood by him weeping, and shewing the coats and garments which Dorcas made, while she was with them.

Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...

But Peter put them all forth, and kneeled down, and prayed; and turning him to the body said, Tabitha, arise. And she opened her eyes: and when she saw Peter, she sat up.

Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

And he gave her his hand, and lifted her up, and when he had called the saints and widows, presented her alive.

А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.

And it was known throughout all Joppa; and many believed in the Lord.

І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.

And it came to pass, that he tarried many days in Joppa with one Simon a tanner.