Job 40

І говорив Господь Йову й сказав:

Ekkor szóla az Úr Jóbnak a forgószélből, és monda:

Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!

Nosza! övezd fel, mint férfi, derekadat; én kérdezlek, te pedig taníts engem!

І Йов відповів Господеві й сказав:

Avagy semmivé teheted-é te az én igazságomat; kárhoztathatsz-é te engem azért, hogy te igaz légy?

Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...

És van-é ugyanolyan karod, mint az Istennek, mennydörgő hangon szólasz- é, mint ő?

Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...

Ékesítsd csak fel magadat fénynyel és méltósággal, ruházd fel magadat dicsőséggel és fenséggel!

І відповів Господь Йову із бурі й сказав:

Öntsd ki haragodnak tüzét, és láss meg minden kevélyt és alázd meg őket!

Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!

Láss meg minden kevélyt és törd meg őket, és a gonoszokat az ő helyükön tipord le!

Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?

Rejtsd el őket együvé a porba, orczájukat kösd be mélységes sötéttel:

Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,

Akkor én is dicsőítlek, hogy megtartott téged a te jobbkezed!

то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!

Nézd csak a behemótot, a melyet én teremtettem, a miként téged is, fűvel él, mint az ökör!

Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!

Nézd csak az erejét az ő ágyékában, és az ő erősségét hasának izmaiban!

Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,

Kiegyenesíti farkát, mint valami czédrust, lágyékának inai egymásba fonódnak.

поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.

Csontjai érczcsövek, lábszárai, mint a vasrudak.

Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!

Az Isten alkotásainak remeke ez, az ő teremtője adta meg néki fegyverét.

А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.

Mert füvet teremnek számára a hegyek, és a mező minden vadja ott játszadozik.

Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.

Lótuszfák alatt heverész, a nádak és mocsarak búvóhelyein.

Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.

Befedezi őt a lótuszfák árnyéka, *és* körülveszik őt a folyami fűzfák.

Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.

Ha árad is a folyó, nem siet; bizton van, ha szájához a Jordán csapna is.

Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...

Megfoghatják-é őt szemei láttára, vagy átfúrhatják-é az orrát tőrökkel?!

Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.

Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.

Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.

Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!

Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити? Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром? Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш? Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне? Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного? Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх? Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв? Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову? Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!