Job 28

Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

Bizony az ezüstnek bányája van, és helye az aranynak, a hol tisztítják.

залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

A vasat a földből hozzák elő, a követ pedig érczczé olvasztják.

Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

Határt vet *az ember* a setétségnek, és átkutatja egészen és végig a homálynak és a halál árnyékának kövét.

ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

Aknát tör távol a lakóktól: mintha lábukról is megfelejtkeznének, alámerülnek és lebegnek emberektől messze.

Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

Van föld, a melyből kenyér terem, alant pedig fel van forgatva, mintegy tűz által;

місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

Köveiben zafir található, göröngyeiben arany van.

Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

Van ösvény, a melyet nem ismer a sas, sem a sólyom szeme nem látja azt.

не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

Nem tudják azt büszke vadak, az oroszlán sem lépked azon.

Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

Ráveti kezét *az ember* a kovakőre, a hegyeket tövükből kiforgatja.

пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

A sziklákban tárnákat hasít, és minden drága dolgot meglát a szeme.

Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

Elköti a folyók szivárgását, az elrejtett dolgot pedig világosságra hozza.

Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

De a bölcseség hol található, és az értelemnek hol van a helye?

Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

Halandó a hozzá vivő utat nem ismeri, az élők földén az nem található.

Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

A mélység azt mondja: Nincsen az bennem; a tenger azt mondja: én nálam sincsen.

Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

Színaranyért meg nem szerezhető, ára ezüsttel meg nem fizethető.

Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

Nem mérhető össze Ofir aranyával, nem drága onikszszal, sem zafirral.

Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

Nem ér fel vele az arany és gyémánt, aranyedényekért be nem cserélhető.

Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

Korall és kristály említni sem való; a bölcseség ára drágább a gyöngyöknél.

Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

Nem ér fel vele Kúsnak topáza, színaranynyal sem mérhető össze.

А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

A bölcseség honnan jő tehát, és hol van helye az értelemnek?

Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

Rejtve van az minden élő szemei előtt, az ég madarai elől is fedve van.

Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

A pokol és halál azt mondják: *Csak* hírét hallottuk füleinkkel!

Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Isten tudja annak útját, ő ismeri annak helyét.

Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

Mert ő ellát a föld határira, ő lát mindent az ég alatt.

Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

Mikor a szélnek súlyt szerzett, és a vizeket mértékre vette;

коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

Mikor az esőnek határt szabott, és mennydörgő villámoknak útat:

тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

Akkor látta és kijelentette azt, megalapította és meg is vizsgálta azt.

І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!

Az embernek pedig mondá: Ímé az Úrnak félelme: az a bölcseség, és az értelem: a gonosztól való eltávozás.