Job 30

А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бридився б покласти із псами отари моєї...

ועתה שחקו עלי צעירים ממני לימים אשר מאסתי אבותם לשית עם כלבי צאני׃

Та й сила рук їхніх для чого бувала мені? Повня сил їх минулась!

גם כח ידיהם למה לי עלימו אבד כלח׃

Самотні були в недостатку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!

בחסר ובכפן גלמוד הערקים ציה אמש שואה ומשאה׃

рвали вони лободу на кущах, ялівцеве ж коріння було їхнім хлібом...

הקטפים מלוח עלי שיח ושרש רתמים לחמם׃

Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,

מן גו יגרשו יריעו עלימו כגנב׃

так що вони пробували в яругах долин, по ямах підземних та скелях,

בערוץ נחלים לשכן חרי עפר וכפים׃

ревіли вони між кущами, збирались під терням,

בין שיחים ינהקו תחת חרול יספחו׃

сини нерозумного й діти неславного, вони були вигнані з краю!

בני נבל גם בני בלי שם נכאו מן הארץ׃

А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...

ועתה נגינתם הייתי ואהי להם למלה׃

Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,

תעבוני רחקו מני ומפני לא חשכו רק׃

бо Він розв'язав мого пояса й мучить мене, то й вони ось вуздечку із себе відкинули перед обличчям моїм...

כי יתרו פתח ויענני ורסן מפני שלחו׃

По правиці встають жовтодзюбі, ноги мені підставляють, і топчуть на мене дороги нещастя свого...

על ימין פרחח יקומו רגלי שלחו ויסלו עלי ארחות אידם׃

Порили вони мою стежку, хочуть мати користь із мойого життя, немає кому їх затримати,

נתסו נתיבתי להותי יעילו לא עזר למו׃

немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем...

כפרץ רחב יאתיו תחת שאה התגלגלו׃

Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє...

ההפך עלי בלהות תרדף כרוח נדבתי וכעב עברה ישעתי׃

А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!

ועתה עלי תשתפך נפשי יאחזוני ימי עני׃

Вночі мої кості від мене віддовбуються, а жили мої не вспокоюються...

לילה עצמי נקר מעלי וערקי לא ישכבון׃

З великої Божої сили змінилося тіло моє, і недуга мене оперізує, мов той хітон.

ברב כח יתחפש לבושי כפי כתנתי יאזרני׃

Він укинув мене до болота, і став я подібний до пороху й попелу.

הרני לחמר ואתמשל כעפר ואפר׃

Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою, Ти ж на мене лише придивляєшся...

אשוע אליך ולא תענני עמדתי ותתבנן בי׃

Ти змінився мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки...

תהפך לאכזר לי בעצם ידך תשטמני׃

На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопивсь на спустошення!

תשאני אל רוח תרכיבני ותמגגני תשוה׃

Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...

כי ידעתי מות תשיבני ובית מועד לכל חי׃

Хіба не простягає руки потопельник, чи він у нещасті своїм не кричить?

אך לא בעי ישלח יד אם בפידו להן שוע׃

Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?

אם לא בכיתי לקשה יום עגמה נפשי לאביון׃

Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...

כי טוב קויתי ויבא רע ואיחלה לאור ויבא אפל׃

Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,

מעי רתחו ולא דמו קדמני ימי עני׃

ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...

קדר הלכתי בלא חמה קמתי בקהל אשוע׃

Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,

אח הייתי לתנים ורע לבנות יענה׃

моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...

עורי שחר מעלי ועצמי חרה מני חרב׃

І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...

ויהי לאבל כנרי ועגבי לקול בכים׃