Job 19

А Йов відповів та й сказав:

ויען איוב ויאמר׃

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

עד אנה תוגיון נפשי ותדכאונני במלים׃

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

זה עשר פעמים תכלימוני לא תבשו תהכרו לי׃

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

ואף אמנם שגיתי אתי תלין משוגתי׃

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

אם אמנם עלי תגדילו ותוכיחו עלי חרפתי׃

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

דעו אפו כי אלוה עותני ומצודו עלי הקיף׃

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

הן אצעק חמס ולא אענה אשוע ואין משפט׃

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

ארחי גדר ולא אעבור ועל נתיבותי חשך ישים׃

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

כבודי מעלי הפשיט ויסר עטרת ראשי׃

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

יתצני סביב ואלך ויסע כעץ תקותי׃

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

ויחר עלי אפו ויחשבני לו כצריו׃

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

יחד יבאו גדודיו ויסלו עלי דרכם ויחנו סביב לאהלי׃

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

אחי מעלי הרחיק וידעי אך זרו ממני׃

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

חדלו קרובי ומידעי שכחוני׃

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

גרי ביתי ואמהתי לזר תחשבני נכרי הייתי בעיניהם׃

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

לעבדי קראתי ולא יענה במו פי אתחנן לו׃

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

רוחי זרה לאשתי וחנתי לבני בטני׃

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

גם עוילים מאסו בי אקומה וידברו בי׃

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

תעבוני כל מתי סודי וזה אהבתי נהפכו בי׃

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

בעורי ובבשרי דבקה עצמי ואתמלטה בעור שני׃

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

חנני חנני אתם רעי כי יד אלוה נגעה בי׃

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

למה תרדפני כמו אל ומבשרי לא תשבעו׃

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

מי יתן אפו ויכתבון מלי מי יתן בספר ויחקו׃

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

בעט ברזל ועפרת לעד בצור יחצבון׃

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

ואני ידעתי גאלי חי ואחרון על עפר יקום׃

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

ואחר עורי נקפו זאת ומבשרי אחזה אלוה׃

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

אשר אני אחזה לי ועיני ראו ולא זר כלו כליתי בחקי׃

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

כי תאמרו מה נרדף לו ושרש דבר נמצא בי׃

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

גורו לכם מפני חרב כי חמה עונות חרב למען תדעון שדין׃