Job 13

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...
הן כל ראתה עיני שמעה אזני ותבן לה׃
Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,
כדעתכם ידעתי גם אני לא נפל אנכי מכם׃
і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!
אולם אני אל שדי אדבר והוכח אל אל אחפץ׃
Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!
ואולם אתם טפלי שקר רפאי אלל כלכם׃
О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...
מי יתן החרש תחרישון ותהי לכם לחכמה׃
Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.
שמעו נא תוכחתי ורבות שפתי הקשיבו׃
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?
הלאל תדברו עולה ולו תדברו רמיה׃
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
הפניו תשאון אם לאל תריבון׃
Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?
הטוב כי יחקר אתכם אם כהתל באנוש תהתלו בו׃
Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!
הוכח יוכיח אתכם אם בסתר פנים תשאון׃
Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?
הלא שאתו תבעת אתכם ופחדו יפל עליכם׃
Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!
זכרניכם משלי אפר לגבי חמר גביכם׃
Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!
החרישו ממני ואדברה אני ויעבר עלי מה׃
Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?
על מה אשא בשרי בשני ונפשי אשים בכפי׃
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!
הן יקטלני לא איחל אך דרכי אל פניו אוכיח׃
І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.
גם הוא לי לישועה כי לא לפניו חנף יבוא׃
Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.
שמעו שמוע מלתי ואחותי באזניכם׃
Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!
הנה נא ערכתי משפט ידעתי כי אני אצדק׃
Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...
מי הוא יריב עמדי כי עתה אחריש ואגוע׃
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:
אך שתים אל תעש עמדי אז מפניך לא אסתר׃
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...
כפך מעלי הרחק ואמתך אל תבעתני׃
Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!
וקרא ואנכי אענה או אדבר והשיבני׃
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!
כמה לי עונות וחטאות פשעי וחטאתי הדיעני׃
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?
למה פניך תסתיר ותחשבני לאויב לך׃
Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?
העלה נדף תערוץ ואת קש יבש תרדף׃
Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,
כי תכתב עלי מררות ותורישני עונות נעורי׃
і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,
ותשם בסד רגלי ותשמור כל ארחותי על שרשי רגלי תתחקה׃
і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...
והוא כרקב יבלה כבגד אכלו עש׃