Proverbs 1

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

Salomon, Davidin pojan, Israelin kuninkaan sananlaskut;

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

Oppia viisautta ja kuritusta, ymmärtää tiedon puhetta,

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

Vastaanottaa ymmärryksen neuvoa, vanhurskautta, oikeutta ja siveyttä;

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

Että tyhmät viisaaksi tulisivat ja nuorukaiset taidon ja ymmärryksen saisivat.

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

Joka viisas on, se kuulkaan, että jän viisaammaksi tulis; ja joka toimellinen on, se ottakoon neuvon,

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

Että hän ymmärtäis sananlaskut ja niiden selityksen, viisasten opin ja heidän tapauksensa.

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Herran pelko on viisauden alku; tyhmät hylkäävät viisauden ja opin.

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

Poikani kuule isäs kuritusta, ja älä hylkää äitis käskyä!

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

Sillä se on sinun sinun pääs päällä otollinen kaunistus, ja käädyt kaulassas.

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

Poikani! jos pahanjuoniset sinua sinua houkuttelevat, niin älä heihin suostu.

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

Jos he sanovat: käy meidän kanssamme: me väijymme verta, ja viritämme pauloja nuhteettoman eteen ilman syytä;

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

Me nielemme hänen, niinkuin helvetti elävältä, ja hurskaan niinkuin hautaan pudotamme;

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

Me löydämme kaikellaista kallista tavaraa, ja täytämme huoneemme saaliista;

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

Koettele meidän kanssamme : meillä kaikilla pitää yksi kukkaro oleman:

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

Poikani! älä vaella heidän kanssansa: estä jalkas heidän retkiltänsä.

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

Sillä heidän jalkansa juoksevat pahuuteen, ja he kiiruhtavat verta vuodattamaan.

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

Sillä turhaan verkot viritetään lintuin silmäin edessä.

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

Itse he myös väijyvät toinen toisensa verta, ja petoksella seisovat toinen toisensa hengen perään.

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

Niin kaikki ahneet tekevät, ja ahneus on isännillensä surmaksi.

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

Viisaus ulkona valittaa, ja kadulla äänensä ilmoittaa.

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

Hän huutaa kansan edessä portissa, ja tuottaa sanansa edes kaupungissa, sanoen:

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

Kuinka kauvan te tyhmät tahdotte olla taitamattomat, ja pilkkakirveet rakastaa naurua? ja te hullut vihata opetusta?

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Kääntäkäät itsenne minun kuritukseni puoleen: katso, ja minä tuon teille henkeni edes, ja ilmoitan teille sanani;

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Että minä kutsuin teitä, ja te estelitte teitänne: minä kokotin käteni, ja ei yksikään ottanut siitä vaaria,

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

Te hylkäsitte kaiken neuvoni, ja ette tahtoneet kuritustani;

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

Niin minä myös nauran teidän vahinkoanne, ja pilkkaan teitä, kuin teidän päällenne tulee se, jota te pelkäätte,

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

Kuin se tulee, jota te pelkäätte, niinkuin rajuilma, ja tuska niinkuin tuulispää; kuin teidän päällenne tulee ahdistus ja vaiva.

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

Silloin he minua avuksensa huutavat, ja en minä kuule heitä: varhain he etsivät minua, ja ei löydä minua.

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

Että he vihasivat opetusta, ja ei ottaneet vastaan Herran pelkoa,

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

Eikä tyytyneet minun neuvooni, mutta laittivat kaiken kuritukseni;

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

Niin pitää heidän syömän tiensä hedelmästä, ja neuvostansa ravituksi tuleman.

бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

Sillä tyhmäin himo tappaa heidät, ja hulluin onni kadottaa heidät.

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

Mutta joka minua kuulee, hän asuu turvallisesti, ja ei mitään pahaa pelkää.