Psalms 44

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

(Til sangmesteren. Af Koras sønner. En maskil.) Gud, vi har hørt det med egne ører, vore Fædre har fortalt os derom; du øved en Dåd i deres Dage, i Fortids Dage med din Hånd;

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Folk drev du bort, men plantede hine, Folkeslag knuste du, men dem lod du brede sig;

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

thi de fik ej Landet i Eje med Sværdet, det var ej deres Arm, der gav dem Sejr, men det var din højre, din Arm og dit Ansigts Lys, thi du havde dem kær.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Du, du er min Konge, min Gud, som sender Jakob Sejr.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Ved dig nedstøder vi Fjenden, Modstanderne træder vi ned i dit Navn;

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

thi ej på min Bue stoler jeg, mit Sværd kan ikke give mig Sejr;

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

men du gav os Sejr over Fjenden, du lod vore Avindsmænd blive til Skamme.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Vi roser os altid af Gud, dit Navn vil vi love for evigt. - Sela.

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Dog har du forstødt os, gjort os til Spot, du drager ej med vore Hære;

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

du lader os vige for Fjenden, vore Avindsmænd tager sig Bytte;

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

du har givet os hen som Slagtekvæg, og strøet os ud mellem Folkene,

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

dit Folk har du solgt til Spotpris, vandt ikke Rigdom ved Salget.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Til Hån for Naboer gør du os, til Spot og Spe for Grander,

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

du gør os til Mundheld blandt Folkene, lader Folkeslagene ryste på Hovedet ad os.

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Min Skændsel er mig altid i Tanke, og Skam bedækker mit Åsyn

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

for spottende, hånende Tale, for Fjendens og den hævngerriges Blikke.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Alt det kom over os, skønt vi glemte dig ikke, sveg ikke heller din Pagt!

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Vort Hjerte veg ikke fra dig, vore Skridt forlod ej din Vej.

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Dog knuste du os, hvor Sjakalerne bor, og indhylled os i Mørke.

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Havde vi glemt vor Guds Navn, bredt Hænderne ud mod en fremmed Gud,

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

vilde Gud ej opspore det? Han kender jo Hjerternes Løn dom

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

nej, for din Skyld dræbes vi Dagen lang og regnes som Slagtekvæg!

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Vågn op, hvi sover du, Herre? Bliv vågen, forstød ej for stedse!

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Hvorfor vil du skjule dit Åsyn, glemme vor Nød og Trængsel?

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Thi vor Sjæl ligger bøjet i Støvet, vort Legeme klæber ved Jorden.

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Stå op og kom os til Hjælp, forløs os for din Miskundheds Skyld!