Proverbs 19

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Bedre Fattigmand med lydefri færd end en, som går Krogveje, er han end rig.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

At mangle Kundskab er ikke godt, men den træder fejl, som har Hastværk.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Et Menneskes Dårskab øder hans Vej, men på HERREN vredes hans Hjerte.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Gods skaffer mange Venner, den ringe skiller hans Ven sig fra.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Det falske Vidne undgår ej Straf; den slipper ikke, som farer med Løgn.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Mange bejler til Stormands Yndest, og alle er Venner med gavmild Mand.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Fattigmands Frænder hader ham alle, end mere skyr hans Venner ham da. Ej frelses den, som jager efter Ord.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Den, der vinder Vid, han elsker sin Sjæl, og den, der vogter på Indsigt, får Lykke.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Det falske Vidne undgår ej Straf, og den, der farer med Løgn, går under.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Vellevned sømmer sig ikke for Tåbe, end mindre for Træl at herske over Fyrster.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Klogskab gør Mennesket sindigt, hans Ære er at overse Brøde.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

Som Brøl af en Løve er Kongens Vrede, som Dug på Græs er hans Gunst.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Tåbelig Søn er sin Faders Ulykke, Kvindekiv er som ustandseligt Tagdryp.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Hus og Gods er Arv efter Fædre, en forstandig Hustru er fra HERREN.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Dovenskab sænker i Dvale, den lade Sjæl må sulte.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Den vogter sin Sjæl, som vogter på Budet, men skødesløs Vandel fører til Død.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Er man god mod den ringe, låner man HERREN, han gengælder en, hvad godt man har gjort.

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Tugt din Søn, imens der er Håb, ellers stiler du efter at slå ham ihjel.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

Den, som er hidsig, må bøde, ved Skånsel gør man det værre.

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Hør på Råd og tag ved Lære, så du til sidst bliver viis.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

I Mands Hjerte er mange Tanker, men HERRENs Råd er det, der står fast.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

Vinding har man af Godhed, hellere fattig end Løgner.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

HERRENs Frygt er Vej til Liv, man hviler mæt og frygter ej ondt.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Den lade rækker til Fadet, men fører ej Hånden til Munden.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Får Spottere Hug, bliver tankeløs klog, ved Revselse får den forstandige Kundskab.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Mishandle Fader og bortjage Moder gør kun en dårlig, vanartet Søn.

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Hør op, min Søn, med at høre på Tugt og så fare vild fra Kundskabsord.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

Niddingevidne spotter Retten, gudløses Mund er glubsk efter Uret.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.

Slag er rede til Spottere, Hug til Tåbers Ryg.