Matthew 14

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

På den Tid hørte Fjerdingsfyrsten Herodes Rygtet om Jesus.

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

Og han sagde til sine Tjenere: "Det er Johannes Døberen; han er oprejst fra de døde, derfor virke Kræfterne i ham."

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

Thi Herodes havde grebet Johannes og bundet ham og sat ham i Fængsel for sin Broder Filips Hustru, Herodias's Skyld.

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

Johannes sagde nemlig til ham: "Det er dig ikke tilladt at have hende."

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

Og han vilde gerne slå ham ihjel, men frygtede for Mængden, thi de holdt ham for en Profet.

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

Men da Herodes's Fødselsdag kom, dansede Herodias's Datter for dem; og hun behagede Herodes.

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

Derfor lovede han med en Ed at give hende, hvad som helst hun begærede.

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

Og tilskyndet af sin Moder siger hun: "Giv mig Johannes Døberens Hoved hid på et Fad!"

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

Og Kongen blev bedrøvet; men for sine Eders og for Gæsternes Skyld befalede han, at det skulde gives hende.

І послав стяти Івана в в'язниці.

Og han sendte Bud og lod Johannes halshugge i Fængselet.

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

Og hans Hoved blev bragt på et Fad og givet Pigen, og hun bragte det til sin Moder.

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

Da kom hans Disciple og toge Liget og begravede ham, og de kom og forkyndte Jesus det.

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

Og da Jesus hørte det, drog han bort derfra i et Skib til et øde Sted afsides; og da Skarerne hørte det, fulgte de ham til Fods fra Byerne.

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

Og da han kom i Land, så han en stor Skare, og han ynkedes inderligt over dem og helbredte deres syge.

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

Men da det blev Aften, kom Disciplene til ham og sagde: "Stedet er øde, og Tiden er allerede forløben; lad Skarerne gå bort, for at de kunne gå hen i Landsbyerne og købe sig Mad."

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

Men Jesus sagde til dem: "De have ikke nødig at gå bort; giver I dem at spise!"

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

Men de sige til ham: "Vi have ikke her uden fem Brød og to Fisk."

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

Men han sagde: "Henter mig dem hid!"

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

Og han bød Skarerne at sætte sig ned i Græsset og tog de fem Brød og de to Fisk, så op til Himmelen og velsignede; og han brød Brødene og gav Disciplene dem, og Disciplene gave dem til Skarerne.

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

Og de spiste alle og bleve mætte; og de opsamlede det, som blev tilovers af Stykkerne, tolv Kurve fulde

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

Men de, som spiste, vare omtrent fem Tusinde Mænd, foruden Kvinder og Børn.

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

Og straks nødte han sine Disciple til at gå om Bord i Skibet og i Forvejen sætte over til hin Side, medens han lod Skarerne gå bort.

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

Og da han havde ladet Skarerne gå bort, gik han op på Bjerget afsides for at bede. Og da det blev silde, var han der alene.

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

Men Skibet var allerede midt på Søen og led Nød af Bølgerne; thi Vinden var imod.

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

Men i den fjerde Nattevagt kom han til dem, vandrende på Søen.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

Og da Disciplene så ham vandre på Søen, bleve de forfærdede og sagde: "Det er et Spøgelse;" og de skrege af Frygt.

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

Men straks talte Jesus til dem og sagde: "Værer frimodige; det er mig, frygter ikke!"

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

Men Peter svarede ham og sagde: "Herre! dersom det er dig, da byd mig at komme til dig på Vandet!"

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

Men han sagde: "Kom!" Og Peter trådte ned fra Skibet og vandrede på Vandet for at komme til Jesus.

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

Men da han så det stærke Vejr, blev han bange; og da han begyndte at synke, råbte han og sagde: "Herre, frels mig!"

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

Og straks udrakte Jesus Hånden og greb ham, og han siger til ham: "Du lidettroende, hvorfor tvivlede du?"

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

Og da de stege op i Skibet, lagde Vinden sig.

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

Men de, som vare i Skibet, faldt ned for ham og sagde: "Du er sandelig Guds Søn."

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

Og da de vare farne over, landede de i Genezareth.

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

Og da Folkene på det Sted kendte ham, sendte de Bud til hele Egnen der omkring og bragte alle de syge til ham.

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.

Og de bade ham, at de blot måtte røre ved Fligen af hans Klædebon; og alle de, som rørte derved, bleve helbredede.