Ecclesiastes 7

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Lepší jest jméno dobré nežli mast výborná, a den smrti než den narození člověka.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Lépe jest jíti do domu zámutku, nežli jíti do domu hodování, pro dokonání každého člověka, a kdož jest živ, složí to v srdci svém.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Lepší jest horlení nežli smích; nebo zůřivá tvář polepšuje srdce.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

Srdce moudrých v domě zámutku, ale srdce bláznů v domě veselí.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

Lépe jest slyšeti žehrání moudrého,nežli aby někdo poslouchal písně bláznů.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

Nebo jako praštění trní pod hrncem, tak smích blázna. A i to jest marnost.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Ssužování zajisté k bláznovství přivodí moudrého, a dar oslepuje srdce.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Lepší jest skončení věci nežli počátek její; lepší jest dlouho čekající nežli vysokomyslný.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Nebuď kvapný v duchu svém k hněvu; nebo hněv v lůnu bláznů odpočívá.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Neříkej: Čím jest to, že dnové první lepší byli nežli tito? Nebo bys se nemoudře na to vytazoval.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Dobrá jest moudrost s statkem, a velmi užitečná těm, kteříž vidí slunce;

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

Nebo v stínu moudrosti a v stínu stříbra odpočívají. A však přednější jest umění moudrosti, přináší život těm, kdož ji mají.

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Hleď na skutky Boží. Nebo kdo může zpřímiti to, což on zkřivil?

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

V den dobrý užívej dobrých věcí, a v den zlý buď bedliv; nebo i to naproti onomu učinil Bůh z té příčiny, aby nenalezl člověk po něm ničeho.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

Všecko to viděl jsem za dnů marnosti své: Bývá spravedlivý, kterýž hyne s spravedlností svou; tolikéž bývá bezbožný, kterýž dlouho živ jest v zlosti své.

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Nebývej příliš spravedlivý, aniž buď příliš moudrý. Proč máš na zkázu přicházeti?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Nebuď příliš starostlivý, aniž bývej bláznem. Proč máš umírati dříve času svého?

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

Dobréť jest, abys se onoho přídržel, a tohoto se nespouštěl; nebo kdo se bojí Boha, ujde všeho toho.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Moudrost posiluje moudrého nad desatero knížat, kteříž jsou v městě.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Není zajisté člověka spravedlivého na zemi, kterýž by činil dobře a nehřešil.

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Také ne ke všechněm slovům, kteráž mluví lidé, přikládej mysli své, poněvadž nemáš dbáti, by i služebník tvůj zlořečil tobě.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

Neboť ví srdce tvé, že jsi i ty častokrát zlořečil jiným.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

Všeho toho zkusil jsem moudrostí, a řekl jsem: Budu moudrým, ale moudrost vzdálila se ode mne.

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Což pak vzdálené a velmi hluboké jest, kdož to najíti může?

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

Všecko jsem přeběhl myslí svou, abych poznal a vyhledal, i vynalezl moudrost a rozumnost, a abych poznal bezbožnost, bláznovství a nemoudrost i nesmyslnost.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

I našel jsem věc hořčejší nad smrt, ženu, jejíž srdce tenata, a ruce její okovy. Kdož se líbí Bohu, zachován bývá od ní, ale hříšník bývá od ní jat.

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

Pohleď, to jsem shledal, (praví kazatel), jedno proti druhému stavěje, abych nalezl umění,

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

Čeho pak přesto hledala duše má, však jsem nenalezl: Muže jednoho z tisíce našel jsem, ale ženy mezi tolika jsem nenalezl.

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Obzvláštně pohleď i na to, což jsem nalezl: Že učinil Bůh člověka dobrého, ale oni následovali smyšlínek rozličných. [ (Ecclesiastes 7:30) Kdo se může vrovnati moudrému, a kdo může vykládati všelikou věc? ]