Ecclesiastes 6

Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:

Jest bídná věc, kterouž jsem viděl pod sluncem, a lidem obyčejná:

Ось людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...

Kterému člověku dal Bůh bohatství a zboží i slávu, tak že nemá nedostatku duše jeho v ničemž, čehokoli žádá, a však nedopouští mu Bůh užívati těch věcí, ale jiný leckdos sžíře to, a toť jest marnost a bídná věc.

Якби сотню дітей наплодив чоловік, і прожив пречисленні літа, і дні віку його були довгі, але не наситилась добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноскові краще від нього!...

Zplodil-li by kdo sto synů, a byl by živ mnoho let, jakkoli rozmnoženi jsou dnové let jeho, nebyl-li život jeho nasycen dobrými věcmi, a neměl by ani pohřbu, pravím, že šťastnější jest nedochůdče nežli on.

Бо в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його,

Nebo ono v zmaření přicházeje, do temností odchází, a jméno jeho temnostmi přikryto bývá.

ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...

Nýbrž ani slunce nevídá, aniž čeho poznává, a tak odpočinutí má lepší nežli onen.

А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?

A byť pak byl živ dva tisíce let, a pohodlí by neužil, zdaliž k jednomu místu všickni neodcházejí?

Увесь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.

Všecka práce člověka jest pro ústa jeho, a však duše jeho nemůže se nasytiti.

Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

Nebo co má více moudrý nežli blázen? A co chudý, kterýž se umí chovati mezi lidmi?

Краще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...

Lépe jest viděti nežli žádati, ale i to jest marnost a trápení ducha.

Що було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,

Čímžkoli jest, dávno jest tím nazván, a známé bylo, že člověk býti měl, a že se nebude moci souditi s silnějším, nežli jest sám.

бо багато речей, що марноту примножуть, але яка користь від них для людини?

A poněvadž předsevzetí mnohá rozmnožují marnost, co na tom má člověk?

Бо хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під сонцем по ній?

Nebo kdo ví, co by bylo dobrého člověku v tomto životě, v počtu dnů marného života jeho, kteříž pomíjejí jako stín? Aneb kdo oznámí člověku, co se díti bude po něm pod sluncem?