Psalms 102

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

Molitva nevoljnika koji je klonuo pa svoju tugu izlijeva

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Jahve, usliši molitvu moju, i vapaj moj k tebi da dođe!

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Nemoj sakrivati lice od mene u dan moje nevolje! Prigni k meni uho svoje: kad te prizovem, brzo me usliši!

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

Jer moji dani nestaju poput dima, a moje kosti gore kao oganj.

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Srce mi se suši kao pokošena trava i kruh svoj zaboravljam jesti.

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

Od snažnih jecaja mojih kosti mi uz kožu prionuše.

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

Sličan sam čaplji u pustinji, postah k'o ćuk na pustoj razvalini.

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Ne nalazim sna i uzdišem k'o samotan vrabac na krovu.

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Svagda me grde dušmani moji; mnome se proklinju što bjesne na me.

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

Pepeo jedem poput kruha, a piće svoje miješam sa suzama

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

zbog tvoje ljutine i gnjeva, jer si me digao i bacio.

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

Moji su dani k'o oduljena sjena, a ja se, gle, sušim poput trave.

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

A ti, o Jahve, ostaješ dovijeka i tvoje ime kroza sva koljena.

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

Ustani, smiluj se Sionu: vrijeme je da mu se smiluješ - sada je čas!

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

Jer milo je slugama tvojim kamenje njegovo, žale ruševine njegove.

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

Tad će se pogani bojati, Jahve, imena tvojega i svi kraljevi zemlje slave tvoje

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

kad Jahve opet sazda Sion, kad se pokaže u slavi svojoj,

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

kad se osvrne na prošnju ubogih i ne prezre molitve njihove.

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

Nek' se zapiše ovo za budući naraštaj, puk što nastane neka hvali Jahvu.

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

Jer Jahve gleda sa svog uzvišenog svetišta, s nebesa na zemlju gleda

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

da čuje jauke sužnjeva, da izbavi smrti predane,

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

da se na Sionu navijesti ime Jahvino i njegova hvala u Jeruzalemu

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

kad se narodi skupe i kraljevstva da služe Jahvi.

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

Putem je istrošio sile moje, skratio mi dane.

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

Rekoh: "Bože moj, nemoj me uzeti u sredini dana mojih! Kroza sva koljena traju godine tvoje.

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

U početku utemelji zemlju, i nebo je djelo ruku tvojih.

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

Propast će, ti ćeš ostati, sve će ostarjeti kao odjeća. Mijenjaš ih poput haljine i nestaju:

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

ti si uvijek isti - godinama tvojim nema kraja. [ (Psalms 102:29) Djeca će tvojih slugu živjeti u miru i potomstvo će njihovo trajati pred tobom. ]