Acts 9

А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

Savao pak, sveudilj zadahnut prijetnjom i pokoljem prema učenicima Gospodnjim, pođe k velikomu svećeniku,

попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.

zaiska od njega pisma za sinagoge u Damasku, da sve koje nađe od ovoga Puta, muževe i žene, okovane dovede u Jeruzalem.

А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,

Kad se putujući približi Damasku, iznenada ga obasja svjetlost s neba.

а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

Sruši se na zemlju i začu glas što mu govoraše: "Savle, Savle, zašto me progoniš?"

А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!

On upita: "Tko si, Gospodine?" A on će: "Ja sam Isus kojega ti progoniš!

А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

Nego ustani, uđi u grad i reći će ti se što ti je činiti."

А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.

Njegovi suputnici ostadoše bez riječi: čuli su doduše glas, ali ne vidješe nikoga.

Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.

Savao usta sa zemlje. Otvorenih očiju nije ništa vidio pa ga povedu za ruku i uvedu u Damask.

І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.

Tri dana nije vidio, nije jeo ni pio.

А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!

U Damasku bijaše neki učenik imenom Ananija. Njemu u viđenju reče Gospodin: "Ananija!" On se odazva: "Evo me, Gospodine!"

Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,

A Gospodin će mu: "Ustani, pođi u ulicu zvanu Ravna i u kući Judinoj potraži Taržanina imenom Savla. Eno, moli se;

і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...

i u viđenju vidje čovjeka imenom Ananiju gdje ulazi i polaže na nj ruke da bi progledao."

Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

Ananija odgovori: "Gospodine, od mnogih sam čuo o tom čovjeku kolika je zla tvojim svetima učinio u Jeruzalemu.

І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.

On ima od velikih svećenika i punomoć okovati sve koji prizivlju ime tvoje."

І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

Gospodin mu odvrati: "Pođi jer on mi je oruđe izabrano da ponese ime moje pred narode i kraljeve i sinove Izraelove.

Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

Ja ću mu uistinu pokazati koliko mu je za ime moje trpjeti."

І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!

Ananija ode, uđe u kuću, položi na nj ruke i reče: "Savle, brate! Gospodin, Isus koji ti se ukaza na putu kojim si išao, posla me da progledaš i napuniš se Duha Svetoga."

І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,

I odmah mu s očiju spade nešto kao ljuske te on progleda pa usta, krsti se

і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

i uzevši hrane, okrijepi se. Nekoliko dana provede s učenicima u Damasku.

І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,

te odmah stade po sinagogama propovijedati Isusa, da je on Sin Božji.

І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?

Koji ga god slušahu, izvan sebe govorahu: "Nije li ovo onaj koji je u Jeruzalemu istrebljivao sve koji Ime ovo prizivlju, pa i ovamo zato došao da ih okovane odvede pred velike svećenike?"

А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.

Savao pak, sve silniji, zbunjivaše Židove koji prebivahu u Damasku dokazujući: "Ovo je Krist!"

А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

Pošto je minulo podosta vremena, odluče Židovi pogubiti ga,

та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.

ali Savao dozna za njihov naum. Nadzirahu i vrata danju i noću da bi ga pogubili,

Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

ali ga učenici noću uzeše i preko zidina oprezno spustiše u košari.

А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

Kad je Savao došao u Jeruzalem, gledao se pridružiti učenicima, ali ga se svi bojahu: nisu vjerovali da je učenik.

Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.

Tada ga Barnaba uze i povede k apostolima te im pripovjedi kako je Savao na putu vidio Gospodina koji mu je govorio i kako je u Damasku smjelo propovijedao u ime Isusovo.

І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.

Od tada se s njima slobodno kretao po Jeruzalemu i smjelo propovijedao u ime Gospodnje.

Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

Govorio je i raspravljao sa Židovima grčkog jezika pa i oni snovahu pogubiti ga.

Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.

Saznala to braća pa ga odvedoše u Cezareju i uputiše u Tarz.

А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

Crkva je po svoj Judeji, Galileji i Samariji uživala mir, izgrađivala se i napredovala u strahu Gospodnjem te rasla utjehom Svetoga Duha.

І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

Jednom Petar, obilazeći posvuda, siđe i k svetima u Lidi.

Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.

Ondje nađe nekog čovjeka imenom Eneja, koji je osam godina ležao na postelji: bijaše uzet.

І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...

Reče mu Petar: "Eneja, ozdravlja te Isus Krist! Ustani i prostri sam sebi!" On umah usta.

І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.

Vidješe to svi žitelji Lide i Šarona te se obratiše Gospodinu.

А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.

U Jopi pak bijaše učenica imenom Tabita, što prevedeno znači Košuta. Bijaše ona bogata dobrim djelima i milostinjama što ih je dijelila.

І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.

Upravo u one dane obolje i umrije. Pošto je operu, izlože je u gornjoj sobi.

А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!

A kako je Lida blizu Jope, učenici čuše da je Petar ondje i poslaše k njemu dva čovjeka s molbom: "Dođi k nama, ne oklijevaj!"

І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.

Petar usta i krenu s njima. Čim stiže, odvedoše ga u gornju sobu. Okružiše ga sve udovice te mu plačući pokazivahu haljine i odijela što ih je Košuta izrađivala dok je još bila s njima.

Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...

Petar sve istjera van, kleknu, pomoli se pa se okrenu prema tijelu i reče: "Tabita, ustani!" Ona otvori oči, pogleda Petra i sjede.

Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

On joj pruži ruku i pridiže je. Onda pozove svete i udovice pa im je pokaza živu.

А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.

Dozna se za to po svoj Jopi te mnogi povjerovaše u Gospodina.

І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.

Petar osta neko vrijeme u Jopi u nekog Šimuna kožara.