Job 19

А Йов відповів та й сказав:

约伯回答说：

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

你们搅扰我的心，用言语压碎我要到几时呢？

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

你们这十次羞辱我；你们苦待我也不以为耻。

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

果真我有错，这错乃是在我。

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

你们果然要向我夸大，以我的羞辱为证指责我，

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

就该知道是　神倾覆我，用网罗围绕我。

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

我因委曲呼叫，却不蒙应允；我呼求，却不得公断。

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

　神用篱笆拦住我的道路，使我不得经过；又使我的路径黑暗。

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

他剥去我的荣光，摘去我头上的冠冕。

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

他在四围攻击我，我便归于死亡，将我的指望如树拔出来。

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

他的忿怒向我发作，以我为敌人。

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

他的军旅一齐上来，修筑战路攻击我，在我帐棚的四围安营。

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

他把我的弟兄隔在远处，使我所认识的全然与我生疏。

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

我的亲戚与我断绝；我的密友都忘记我。

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

在我家寄居的，和我的使女都以我为外人；我在他们眼中看为外邦人。

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

我呼唤仆人，虽用口求他，他还是不回答。

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

我口的气味，我妻子厌恶；我的恳求，我同胞也憎嫌。

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

连小孩子也藐视我；我若起来，他们都嘲笑我。

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

我的密友都憎恶我；我平日所爱的人向我翻脸。

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

我的皮肉紧贴骨头；我只剩牙皮逃脱了。

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

我朋友啊，可怜我！可怜我！因为　神的手攻击我。

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

你们为什么彷彿　神逼迫我，吃我的肉还以为不足呢？

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

惟愿我的言语现在写上，都记录在书上；

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

用铁笔镌刻，用铅灌在磐石上，直存到永远。

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

我知道我的救赎主活著，末了必站立在地上。

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

我这皮肉灭绝之后，我必在肉体之外得见　神。

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

我自己要见他，亲眼要看他，并不像外人。我的心肠在我里面消灭了！

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

你们若说：我们逼迫他要何等地重呢？惹事的根乃在乎他；

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

你们就当惧怕刀剑；因为忿怒惹动刀剑的刑罚，使你们知道有报应（原文是审判）。