Psalms 102

Ya RAB, duamı işit, Yakarışım sana erişsin.

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

Sıkıntılı günümde yüzünü benden gizleme, Kulak ver sesime, Seslenince yanıt ver bana hemen.

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Çünkü günlerim duman gibi yok oluyor, Kemiklerim ateş gibi yanıyor.

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Yüreğim kırgın yemiş ot gibi kurudu, Ekmek yemeyi bile unuttum.

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

Bir deri bir kemiğe döndüm Acı acı inlemekten.

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Issız yerlerdeki ishakkuşunu andırıyorum, Viranelerdeki kukumav gibiyim.

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

Gözüme uyku girmiyor, Damda yalnız kalmış bir kuş gibiyim.

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

Düşmanlarım bütün gün bana hakaret ediyor, Bana dil uzatanlar adımı lanet için kullanıyor.

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Kızıp öfkelendiğin için Külü ekmek gibi yiyor, İçeceğime gözyaşı katıyorum. Beni kaldırıp bir yana attın.

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Kızıp öfkelendiğin için Külü ekmek gibi yiyor, İçeceğime gözyaşı katıyorum. Beni kaldırıp bir yana attın.

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

Günlerim akşam uzayan gölge gibi yitmekte, Ot gibi sararmaktayım.

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

[] Ama sen, sonsuza dek tahtında oturursun, ya RAB, Ünün kuşaklar boyu sürer.

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

Kalkıp Siyon’a sevecenlik göstereceksin, Çünkü onu kayırmanın zamanıdır, beklenen zaman geldi.

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

Kulların onun taşlarından hoşlanır, Tozunu bile severler.

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

Uluslar RAB’bin adından, Yeryüzü kralları görkeminden korkacak.

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

Çünkü RAB Siyon’u yeniden kuracak, Görkem içinde görünecek.

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

Yoksulların duasına kulak verecek, Yalvarışlarını asla hor görmeyecek.

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

Bunlar gelecek kuşak için yazılsın, Öyle ki, henüz doğmamış insanlar RAB’be övgüler sunsun.

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

RAB yücelerdeki kutsal katından aşağı baktı, Göklerden yeryüzünü gözetledi,

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

Tutsakların iniltisini duymak, Ölüm mahkûmlarını kurtarmak için.

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

Böylece halklar ve krallıklar RAB’be tapınmak için toplanınca, O’nun adı Siyon’da, Övgüsü Yeruşalim’de duyurulacak.

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

Böylece halklar ve krallıklar RAB’be tapınmak için toplanınca, O’nun adı Siyon’da, Övgüsü Yeruşalim’de duyurulacak.

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

RAB gücümü kırdı yaşam yolunda, Ömrümü kısalttı.

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

“Ey Tanrım, ömrümün ortasında canımı alma!” dedim. “Senin yılların kuşaklar boyu sürer!

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

[] “Çok önceden attın dünyanın temellerini, Gökler de senin ellerinin yapıtıdır.

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

Onlar yok olacak, ama sen kalıcısın. Hepsi bir giysi gibi eskiyecek. Onları bir kaftan gibi değiştireceksin, Geçip gidecekler.

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

Ama sen hep aynısın, Yılların tükenmeyecek.

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

Gözetiminde yaşayacak kullarının çocukları, Senin önünde duracak soyları.”

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!