Psalms 44

Al Músico principal: de los hijos de Coré: Masquil. OH Dios, con nuestros oídos hemos oído, nuestros padres nos han contado, La obra que hiciste en sus días, en los tiempos antiguos.

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

Tú con tu mano echaste las gentes, y los plantaste á ellos; Afligiste los pueblos, y los arrojaste.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Porque no se apoderaron de la tierra por su espada, Ni su brazo los libró; Sino tu diestra, y tu brazo, y la luz de tu rostro, Porque te complaciste en ellos.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Tú, oh Dios, eres mi rey: Manda saludes á Jacob.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Por medio de ti sacudiremos á nuestros enemigos: En tu nombre atropellaremos á nuestros adversarios.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Porque no confiaré en mi arco, Ni mi espada me salvará.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Pues tú nos has guardado de nuestros enemigos, Y has avergonzado á los que nos aborrecían.

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

En Dios nos gloriaremos todo tiempo, Y para siempre loaremos tu nombre. (Selah.)

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Empero nos has desechado, y nos has hecho avergonzar; Y no sales en nuestros ejércitos.

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Nos hiciste retroceder del enemigo, Y saqueáronnos para sí los que nos aborrecían.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Pusístenos como á ovejas para comida, Y esparcístenos entre las gentes.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Has vendido tu pueblo de balde, Y no pujaste en sus precios.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Pusístenos por vergüenza á nuestros vecinos, Por escarnio y por burla á los que nos rodean.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Pusístenos por proverbio entre las gentes, Por movimiento de cabeza en los pueblos.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Cada día mi vergüenza está delante de mí, Y cúbreme la confusión de mi rostro,

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Por la voz del que me vitupera y deshonra, Por razón del enemigo y del que se venga.

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Todo esto nos ha venido, y no nos hemos olvidado de ti; Y no hemos faltado á tu pacto.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

No se ha vuelto atrás nuestro corazón, Ni tampoco se han apartado nuestros pasos de tus caminos.

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Cuando nos quebrantaste en el lugar de los dragones, Y nos cubriste con sombra de muerte,

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Si nos hubiésemos olvidado del nombre de nuestro Dios, Ó alzado nuestras manos á dios ajeno,

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

¿No demandaría Dios esto? Porque él conoce los secretos del corazón.

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Empero por tu causa nos matan cada día; Somos tenidos como ovejas para el matadero.

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Despierta; ¿por qué duermes, Señor? Despierta, no te alejes para siempre.

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

¿Por qué escondes tu rostro, Y te olvidas de nuestra aflicción, y de la opresión nuestra?

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Porque nuestra alma está agobiada hasta el polvo: Nuestro vientre está pegado con la tierra.

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Levántate para ayudarnos, Y redímenos por tu misericordia.

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!