Proverbs 14

Femeia înţeleaptă îşi zideşte casa, iar femeia nebună o dărîmă cu înseşi mînile ei. -

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Cine umblă cu neprihănire, se teme de Domnul, dar cine apucă pe căi strîmbe, Îl nesocoteşte. -

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

În gura nebunului este o nuia pentru mîndria lui, dar pe înţelepţi îi păzesc buzele lor. -

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

Unde nu sînt boi, ieslea rămîne goală, dar puterea boilor aduce belşug de roduri. -

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Un martor credincios nu minte, dar un martor mincinos spune minciuni.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Batjocoritorul caută înţelepciunea şi n'o găseşte, dar pentru omul priceput ştiinţa este lucru uşor. -

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Depărtează-te de nebun, căci nu pe buzele lui vei găsi ştiinţa. -

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Înţelepciunea omului chibzuit îl face să vadă pe ce cale să meargă, dar nebunia celor nesocotiţi îi înşală pe ei înşişi. -

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

Cei nesocotiţi glumesc cu păcatul, dar între cei fără prihană este bunăvoinţă. -

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Inima îşi cunoaşte necazurile, şi nici un străin nu se poate amesteca în bucuria ei. -

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Casa celor răi va fi nimicită, dar cortul celor fără prihană va înflori. -

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

Multe căi pot părea bune omului, dar la urmă se văd că duc la moarte. -

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

De multe ori chiar în mijlocul rîsului inima poate fi mîhnită, şi bucuria poate sfîrşi prin necaz. -

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Cel cu inima rătăcită se satură de căile lui, şi omul de bine se satură şi el de ce este în el. -

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

Omul lesne crezător crede orice vorbă, dar omul chibzuit ia seama bine cum merge. -

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

Înţeleptul se teme şi se abate dela rău, dar nesocotitul este îngîmfat şi fără frică. -

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Cine este iute la mînie face prostii, şi omul plin de răutate se face urît. -

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Cei proşti au parte de nebunie, dar oamenii chibzuiţi sînt încununaţi cu ştiinţă. -

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

Cei răi se pleacă înaintea celor buni, şi cei nelegiuiţi înaintea porţilor celui neprihănit. -

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

Săracul este urît chiar şi de prietenul său, dar bogatul are foarte mulţi prieteni. -

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Cine dispreţuieşte pe aproapele său face un păcat, dar ferice de cine are milă de cei nenorociţi. -

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

În adevăr ceice gîndesc răul se rătăcesc. dar ceice gîndesc binele lucrează cu bunătate şi credincioşie.

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Oriunde se munceşte este şi cîştig, dar oriunde numai se vorbeşte, este lipsă. -

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

Bogăţia este o cunună pentru cei înţelepţi, dar cei nesocotiţi n'au altceva decît nebunie. -

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

Martorul care spune adevărul scapă suflete, dar cel înşelător spune minciuni. -

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

Cine se teme de Domnul are un sprijin tare în El, şi copiii lui au un loc de adăpost la El. -

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

Frica de Domnul este un izvor de viaţă, ea ne fereşte de cursele morţii. -

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

Mulţimea poporului este slava împăratului, lipsa poporului este pieirea voivodului. -

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

Cine este încet la mînie are multă pricepere, dar cine se aprinde iute, face multe prostii. -

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

O inimă liniştită este viaţa trupului, dar prizma este putrezirea oaselor. -

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Cine asupreşte pe sărac, batjocoreşte pe Ziditorul său, dar cine are milă de cel lipsit, cinsteşte pe Ziditorul său. -

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

Cel rău este doborît de răutatea lui, dar cel neprihănit chiar şi la moarte trage nădejde. -

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

Înţelepciunea se odihneşte într'o inimă pricepută, dar în mijlocul celor nesocotiţi ea se dă de gol. -

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

Neprihănirea înalţă pe un popor, dar păcatul este ruşinea popoarelor. -

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Un împărat are plăcere de un slujitor chibzuit, dar pe cel de ocară, îl atinge mînia lui.

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.