Matthew 14

În vremea aceea, cîrmuitorul Irod, a auzit vorbindu-se despre Isus;

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

şi a zis slujitorilor săi: ,,Acesta este Ioan Botezătorul! A înviat din morţi, şi deaceea se fac minuni prin el.``

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

Căci Irod prinsese pe Ioan, îl legase şi -l pusese în temniţă, din pricina Irodiadei, nevasta fratelui său Filip;

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

pentrucă Ioan îi zicea: ,,Nu-ţi este îngăduit s'o ai de nevastă.``

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

Irod ar fi vrut să -l omoare, dar se temea de norod, pentrucă norodul privea pe Ioan ca pe un prooroc.

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

Dar, cînd se prăznuia ziua naşterii lui Irod, fata Irodiadei a jucat înaintea oaspeţilor, şi a plăcut lui Irod.

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

Deaceea i -a făgăduit cu jurămînt că îi va da orice va cere.

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

Îndemnată de mamă-sa, ea a zis: ,,Dă-mi aici, într -o farfurie, capul lui Ioan Botezătorul!``

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

Împăratul s'a întristat; dar din pricina jurămintelor sale, şi de ochii celor ce şedeau la masă împreună cu el, a poruncit să i -l dea.

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

Şi a trimes să taie capul lui Ioan în temniţă.

І послав стяти Івана в в'язниці.

Capul a fost adus într'o farfurie, şi dat fetei, care l -a dus la mamă-sa.

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

Ucenicii lui Ioan au venit de i-au luat trupul, l-au îngropat, şi s'au dus de au dat de ştire lui Isus.

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

Isus, cînd a auzit vestea aceasta, a plecat de acolo într'o corabie, ca să Se ducă singur la o parte, într'un loc pustiu. Noroadele, cînd au auzit lucrul acesta, au ieşit din cetăţi şi s'au luat după El pe jos.

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

Cînd a ieşit din corabie, Isus a văzut o gloată mare, I s'a făcut milă de ea, şi a vindecat pe cei bolnavi.

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

Cînd s'a înserat, ucenicii s'au apropiat de El, şi I-au zis: ,,Locul acesta este pustiu, şi vremea iată că a trecut; dă drumul noroadelor să se ducă prin sate să-şi cumpere de mîncare.``

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

,,N'au nevoie să plece``, le -a răspuns Isus; ,,daţi-le voi să mănînce.``

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

Dar ei I-au zis: ,,N'avem aici decît cinci pîni şi doi peşti.``

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

Şi El le -a zis: ,,Aduceţi -i aici la Mine.``

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

Apoi a poruncit noroadelor să şadă pe iarbă, a luat cele cinci pîni şi cei doi peşti, Şi -a ridicat ochii spre cer, a binecuvîntat, a frînt pînile şi le -a dat ucenicilor, iar ei le-au împărţit noroadelor.

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

Toţi au mîncat şi s'au săturat; şi s'au ridicat douăsprezece coşuri pline cu rămăşiţele de fărămituri.

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

Ceice mîncaseră, erau ca la cinci mii de bărbaţi, afară de femei şi de copii.

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

Îndată după aceea, Isus a silit pe ucenicii Săi să intre în corabie, şi să treacă înaintea Lui de partea cealaltă, pînă va da drumul noroadelor.

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

După ce a dat drumul noroadelor, S'a suit pe munte să Se roage, singur la o parte. Se înoptase, şi El era singur acolo.

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

În timpul acesta, corabia era învăluită de valuri în mijlocul mării; căci vîntul era împotrivă.

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

Cînd se îngîna ziua cu noaptea (Greceşte: în a patra strajă.), Isus a venit la ei, umblînd pe mare.

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

Cînd L-au văzut ucenicii umblînd pe mare, s'au spăimîntat, şi au zis: ,,Este o nălucă!`` Şi de frică au ţipat.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

Isus le -a zis îndată: ,,Îndrăzniţi, Eu sînt; nu vă temeţi!``

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

,,Doamne``, I -a răspuns Petru, ,,dacă eşti Tu, porunceşte-mi să vin la Tine pe ape.``

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

,,Vino!`` i -a zis Isus. Petru s'a coborît din corabie, şi a început să umble pe ape ca să meargă la Isus.

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

Dar, cînd a văzut că vîntul era tare, s'a temut; şi fiindcă începea să se afunde, a strigat: ,,Doamne, scapă-mă!``

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

Îndată, Isus a întins mîna, l -a apucat, şi i -a zis: ,,Puţin credinciosule, pentruce te-ai îndoit?``

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

Şi după ce au intrat în corabie, a stat vîntul.

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

Ceice erau în corabie, au venit de s'au închinat înaintea lui Isus, şi I-au zis: ,,Cu adevărat, Tu eşti Fiul lui Dumnezeu!``

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

După ce au trecut marea, au venit în ţinutul Ghenezaretului.

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

Oamenii din locul acela, cari cunoşteau pe Isus, au trimes să dea de ştire în toate împrejurimile, şi au adus la El pe toţi bolnavii.

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

Bolnavii îl rugau să le dea voie numai să se atingă de poala hainei Lui. Şi toţi cîţi s'au atins, s'au vindecat.

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.