Job 4

Então respondeu Elifaz, o temanita, e disse:

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

Se alguém intentar falar-te, enfadarte-ás? Mas quem poderá conter as palavras?

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

Eis que tens ensinado a muitos, e tens fortalecido as mãos fracas.

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

As tuas palavras têm sustentado aos que cambaleavam, e os joelhos desfalecentes tens fortalecido.

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

Mas agora que se trata de ti, te enfadas; e, tocando-te a ti, te desanimas.

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

Porventura não está a tua confiança no teu temor de Deus, e a tua esperança na integridade dos teus caminhos?

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

Lembra-te agora disto: qual o inocente que jamais pereceu? E onde foram os retos destruídos?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

Conforme tenho visto, os que lavram iniquidade e semeiam o mal segam o mesmo.

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

Pelo sopro de Deus perecem, e pela rajada da sua ira são consumidos.

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

Cessa o rugido do leão, e a voz do leão feroz; os dentes dos leõezinhos se quebram.

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

Perece o leão velho por falta de presa, e os filhotes da leoa andam dispersos.

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

Ora, uma palavra se me disse em segredo, e os meus ouvidos perceberam um sussurro dela.

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

Entre pensamentos nascidos de visões noturnas, quando cai sobre os homens o sono profundo,

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

sobrevieram-me o espanto e o tremor, que fizeram estremecer todos os meus ossos.

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

Então um espírito passou por diante de mim; arrepiaram-se os cabelos do meu corpo.

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

Parou ele, mas não pude discernir a sua aparencia; um vulto estava diante dos meus olhos; houve silêncio, então ouvi uma voz que dizia:

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

Pode o homem mortal ser justo diante de Deus? Pode o varão ser puro diante do seu Criador?

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

Eis que Deus não confia nos seus servos, e até a seus anjos atribui loucura;

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

quanto mais aos que habitam em casas de lodo, cujo fundamento está no pó, e que são esmagados pela traça!

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

Entre a manhã e a tarde são destruidos; perecem para sempre sem que disso se faça caso.

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

Se dentro deles é arrancada a corda da sua tenda, porventura não morrem, e isso sem atingir a sabedoria?

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...