Job 3

Depois disso abriu Jó a sua boca, e amaldiçoou o seu dia.

По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

E Jó falou, dizendo:

І Йов заговорив та й сказав:

Pereça o dia em que nasci, e a noite que se disse: Foi concebido um homem!

Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

Converta-se aquele dia em trevas; e Deus, lá de cima, não tenha cuidado dele, nem resplandeça sobre ele a luz.

Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

Reclamem-no para si as trevas e a sombra da morte; habitem sobre ele nuvens; espante-o tudo o que escurece o dia.

Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

Quanto àquela noite, dela se apodere a escuridão; e não se regozije ela entre os dias do ano; e não entre no número dos meses.

Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

Ah! Seja estéril aquela noite; que nela não entre voz de regozijo.

Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

Amaldiçoem-na aqueles que amaldiçoam os dias, que são peritos em suscitar o leviatã.

Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

As estrelas da alva se lhe escureçam; espere ela em vão a luz, e não veja as pálpebras da manhã;

Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

porquanto não fechou as portas do ventre de minha mãe, nem escondeu dos meus olhos a aflição.

бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

Por que não morri ao nascer? Por que não expirei ao vir à luz?

Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

Por que me receberam os joelhos? E por que os seios, para que eu mamasse?

Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

Pois agora eu estaria deitado e quieto; teria dormido e estaria em repouso,

Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

com os reis e conselheiros da terra, que reedificavam ruínas para si,

з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

ou com os príncipes que tinham ouro, que enchiam as suas casas de prata;

або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

ou, como aborto oculto, eu não teria existido, como as crianças que nunca viram a luz.

Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

Ali os ímpios cessam de perturbar; e ali repousam os cansados.

Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

Ali os presos descansam juntos, e não ouvem a voz do exator.

разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

O pequeno e o grande ali estão e o servo está livre de seu senhor.

Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

Por que se concede luz ao aflito, e vida aos amargurados de alma;

І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

que anelam pela morte sem que ela venha, e cavam em procura dela mais do que de tesouros escondidos;

що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

que muito se regozijam e exultam, quando acham a sepultura?

тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

Sim, por que se concede luz ao homem cujo caminho está escondido, e a quem Deus cercou de todos os lados?

мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...

Pois em lugar de meu pão vem o meu suspiro, e os meus gemidos se derramam como água.

Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

Porque aquilo que temo me sobrevém, e o que receio me acontece.

бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

Não tenho repouso, nem sossego, nem descanso; mas vem a perturbação.

Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...