Psalms 44

Przedniejszemu śpiewakowi z synów Korego psalm nauczający.

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

Boże! uszami naszemi słyszeliśmy; ojcowie nasi powiadali nam o sprawach, któreś czynił za dni ich, za dni starodawnych.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Tyś ręką swą wypędził pogan, a onycheś wszczepił; wytraciłeś narody, a onycheś rozkrzewił.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Bo nie przez miecz swój posiedli ziemię, i ramię ich nie wybawiło ich, ale prawica twoja i ramię twoje, a światłość oblicza twego, przeto, żeś ich upodobał sobie.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Tyś sam król mój, o Boże! sprawże wielkie wybawienie Jakóbowi.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Przez cię nieprzyjaciół naszych porażaliśmy; w imieniu twojem deptaliśmy powstawających przeciwko nam.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Bom w łuku moim nie ufał, ani miecz mój obronił mię;

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Aleś nas ty wybawiał od nieprzyjaciół naszych, a nienawidzących nas zawstydzałeś.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Przetoż chlubimy się w tobie, Boże! na każdy dzień, a imię twoje na wieki wysławiamy. Sela.

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Ale teraz odrzuciłeś i zawstydziłeś nas, a nie wychodzisz z wojskami naszemi.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Sprawiłeś, żeśmy tył podali nieprzyjacielowi, a ci, którzy nas mają w nienawiści, rozchwycili między się dobra nasze.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Podałeś nas jako owce na żer, a między pogan rozproszyłeś nas.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Sprzedałeś lud twój za nic, a nie podniosłeś ceny ich.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Podałeś nas na wzgardę sąsiadom naszym, na szyderstwo i na pośmiech tym, którzy są około nas.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Wystawiłeś nas na przypowieść między poganami, tak, że nad nami narody głową kiwają.

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Na każdy dzień wstyd mój jest przedemną, a hańba twarzy mojej okrywa mię.

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Dla głosu tego, który mię sromoci i potwarza, dla nieprzyjaciela, i tego, który się mści.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

To wszystko przyszło na nas; a wżdyśmy cię nie zapomnieli, aniśmy wzruszyli przymierza twego.

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Nie cofnęło się nazad serce nasze, ani się uchyliły kroki nasze od ścieżki twojej,

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Chociażeś nas był potarł, wrzuciwszy nas na miejsce smoków, i okryłeś nas cieniem śmierci.

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Byśmyć byli zapomnieli imienia Boga naszego, a podnieśli ręce nasze do Boga cudzego,

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Iazliby się był Bóg o tem nie pytał? gdyż on wie skrytości serca.

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Aleć nas dla ciebie zabijają na każdy dzień; poczytają nas jako owce na rzeź zgotowane.

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Ocuć się; przeczże śpisz, Panie! Przebudź się, nie odrzucaj nas na wieki.

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Przeczże oblicze twoje ukrywasz, a zapominasz utrapienia naszego i ucisku naszego?

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Albowiem potłoczona jest aż do prochu dusza nasza, a przylgnął do ziemi żywot nasz. Powstańże na ratunek nasz, a odkup nas dla miłosierdzia twego.

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!