Psalms 38

Psalm Dawidowy ku przypominaniu.

Псалом Давидів. На пам'ятку.

Panie! w popędliwości twojej nie nacieraj na mię, a w gniewie twoim nie karz mię.

Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

Albowiem strzały twoje utknęły we mnie, a ręka twoja dolega mię.

бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...

Niemasz nic całego w ciele mojem dla rozgniewania twego; niemasz odpoczynku kościom moim dla grzechu mojego.

Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

Bo nieprawości moje przycisnęły głowę moję; jako brzemię ciężkie obciążyły mię.

бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

Zjątrzyły się, i pogniły rany moje, dla głupstwa mojego.

смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...

Skurczyłem się, i skrzywiłem się bardzo, na każdy dzień w żałobie chodzę.

Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

Albowiem wnętrzności moje pełne są brzydkości, a nie masz nic całego w ciele mojem.

бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

Zemdlałem, i startym jest bardzo, ryczę dla trwogi serca mego.

Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...

Panie! przed tobą jest wszystka żądość moja, a wzdychanie moje przed tobą nie jest skryte.

Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

Serce moje skacze; opuściła mię siła moja, a jasności oczów moich nie masz przy mnie.

Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

Którzy mię miłują, i przyjaciele moi, stronią od ran moich, a powinowaci moi z daleka stoją.

Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...

I zastawili sidła ci, którzy szukają duszy mojej; a którzy mi szukają złego, mówili przewrotnie, i zdrady przez cały dzień zmyślali.

Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

Alem ja niby głuchy nie słyszał, a jako niemy, który ust swoich nie otwiera.

А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...

I stałem się jako człowiek, który nic nie słyszy, i niema odporu w ustach swoich.

і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

Albowiem na cię, Panie! oczekuję; ty za mię odpowiesz, Panie, Boże mój!

бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

Bom rzekł: Niechaj się nie cieszą ze mnie; gdyby szwankowała noga moja, niechaj się hardzie nie podnoszą przeciwko mnie.

Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

Bom ja upadku bliski, a boleść moja zawżdy jest przedemną.

Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

Owszem, nieprawość moję wyznaję, a frasuję się dla grzechu mojego.

бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

Ale nieprzyjaciele moi weselą się, zmacniają się, i rozmnażają się ci, którzy mię nienawidzą bez przyczyny:

А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...

A oddawając mi złem za dobre sprzeciwiają mi się, przeto, że naśladuję tego, co jest dobrego.

Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...

Nie opuszczajże mię, Panie, Boże mój! nie oddalajże się odemnie. Pośpiesz na ratunek mój, Panie zbawienia mego!

Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!