Proverbs 19

Lepszy jest ubogi, który chodzi w uprzejmości swej, niżeli przewrotny w wargach swoich, który jest głupim.

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Zaiste duszy bez umiejętności nie dobrze, a kto jest prędkich nóg, potknie się.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Głupstwo człowiecze podwraca drogę jego, a przecie przeciwko Panu zapala się gniewem serce jego.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Bogactwa przyczyniają wiele przyjaciół; ale ubogi od przyjaciela swego odłączony bywa.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Fałszywy świadek nie będzie bez pomsty; a kto mówi kłamstwo, nie ujdzie.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Wielu się ich uniża przed księciem, a każdy jest przyjacielem mężowi szczodremu.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Wszyscy bracia ubogiego nienawidzą go; daleko więcej inni przyjaciele jego oddalają się od niego; woła za nimi, a niemasz ich.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Nabywa rozumu, kto miłuje duszę swoję, a strzeże roztropności, aby znalazł co dobrego.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Świadek fałszywy nie będzie bez pomsty; a kto mówi kłamstwo, zginie.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Nie przystoi głupiemu rozkosz, ani słudze panować nad książętami.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Rozum człowieczy zawściąga gniew jego, a ozdoba jego jest mijać przestępstwo.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Zapalczywość królewska jest jako ryk lwięcia; ale łaska jego jest jako rosa na trawie.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

Syn głupi jest utrapieniem ojcu swemu, a żona swarliwa jest jako ustawiczne kapanie przez dach.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Dom i majętność dziedzictwem przypada po rodzicach; ale żona roztropna jest od Pana.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Lenistwo przywodzi twardy sen, a dusza gnuśna będzie łaknęła.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Kto strzeże przykazania, strzeże duszy swojej; ale kto gardzi drogami swemi, zginie.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Panu pożycza, kto ma litość nad ubogim, a on mu za dobrodziejstwo jego odda.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Karz syna swego, póki o nim nadzieja, a zabiegając zginieniu jego niech mu nie folguje dusza twoja.

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Wielki gniew okazuj, kiedy odpuszczasz karanie, grożąc mu, ponieważ odpuszczasz, że potem srożej karać będziesz.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

Słuchaj rady, a przyjmuj karność, abyś kiedyżkolwiek był mądrym.

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Wiele jest myśli w sercu człowieczem; ale rada Pańska, ta się ostoi.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Pożądana rzecz człowiekowi dobroczynność jego, ale lepszy jest ubogi, niż mąż kłamliwy.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

Bojażń Pańska prowadzi do żywota, a kto ją ma, w obfitości mieszka, i nie spotka go nieszczęście.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

Leniwy kryje rękę swą pod pachę, i do ust swych nie podnosi jej.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Bij naśmiewcę, żeby prostak był ostrożniejszym; a roztropnego sfukaj, żeby zrozumiał umiejętność.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Syn wstyd i hańbę zadawający, ojca gubi i matkę wygania.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Synu mój! przestań słuchać nauki, któraby cię odwodziła od mów rozumnych.

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Świadek złośliwy pośmiewa się z sądu, a usta niezbożnych połykają nieprawość.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

Sądy są na pośmiewców zgotowane, a guzy na grzbiet głupich.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.